Корейці в Україні
Корейці в Україні — національна меншина, представлена переважно вихідцями з Середньої Азії, що були депортовані туди у 1930-х роках з Далекого Сходу СРСР. Більшість українських корейців проживають у південних регіонах, найбільше — у Криму та Миколаївській області.
| Корейці в Україні | |
|---|---|
| Кількість | 12 - 30 тис. |
| Ареал |  Україна  |
| Походження | корейці |
| Входить до | Корьо-сарам |
| Мова | Українська Корейська |
| Релігія | Християнство |
Історія
ред.Перші корейці в Україні з'явилися на початку XX століття. Масовіше заселення почалося в 50-60 роках у Миколаївську, Херсонську області та у Крим, де корейці орендували землю під баштанництво і для вирощування цибулі. У містах України корейці почали з'являтися в часи «хрущовської відлиги». Це були в основному випускники вищих навчальних закладів. І сьогодні корейська діаспора в Україні характеризується високим освітньо-культурним рівнем: близько 80 % громадян України корейського походження мають вищу освіту.
До початку 90-х років не існувало ніяких національно-культурних суспільств, і лише в 1992 році була утворена Асоціація корейців України. Сьогодні в 27 містах України діють регіональні асоціації корейців. І за неофіційними даними в Україні сьогодні проживає близько 50 000 корейців. Більшість корейців потрапили в Україну з Узбекистану, Казахстану і Далекого Сходу. Необхідно відзначити, що українські корейці, незважаючи на свою нечисленність, активно включилися в суспільно-політичне і національно-культурне життя незалежної України. Починаючи з 1992 року в багатьох містах і, у першу чергу, у м. Києві були відкриті недільні школи по навчанню корейській мові, національні ансамблі, культурні центри.
У 1992 р. була утворена Асоціація корейців України (АКУ), яка має регіональні осередки у багатьох містах України.
У 1995 р. у Київському національному лінгвістичному університеті (КНЛУ) було відкрито відділення з вивчення корейської мови, де почали готувати філологів-перекладачів корейської мови. На базі КНЛУ регулярно проводяться всеукраїнська студентська олімпіада з корейської мови, семінари для викладачів, інші освітянські та культурні заходи.
У 1996 р. було відкрито відділення з вивчення корейської мови в Київському Національному університеті ім. Тараса Шевченка. Того ж року у Київській гімназії східних мов створено групу з вивчення корейської мови.
У 2006 році створено Центр корейської мови та літератури у Київському національному університеті ім. Тараса Шевченка. Головними завданнями центру є вдосконалення системи підготовки філологів-кореєзнавців, покращення умов для науково-методичної роботи викладачів та аспірантів корейської секції, створення умов для самостійного вивчення корейської мови та літератури з різних галузей кореєзнавства студентами університету та інших вузів України.
З 2007 р. у Києві функціонує Корейський культурний центр, на базі якого є бібліотека, проводяться різноманітні культурні заходи, курси з корейської мови. Центром видається журнал «Мугунхва» (у перекладі з корейської — «квітка гібіскуса», яка є національним символом Республіки Корея).
Історична динаміка
ред.Динаміка чисельності корейців за переписами[1]:
Розселення
ред.Чисельність корейців у регіонах України за переписом 2001 р.[2]
| Регіон | Чисельність |
| Автономна Республіка Крим | 2877 |
| Миколаївська область | 1751 |
| Дніпропетровська область | 1446 |
| Херсонська область | 1253 |
| Донецька область | 1124 |
| Запорізька область | 931 |
| Одеська область | 773 |
| Луганська область | 482 |
| Харківська область | 394 |
| м. Київ | 384 |
| Кіровоградська область | 271 |
| Полтавська область | 216 |
| Черкаська область | 151 |
| м. Севастополь | 150 |
| Київська область | 109 |
| Житомирська область | 46 |
| Львівська область | 45 |
| Вінницька область | 43 |
| Хмельницька область | 41 |
| Закарпатська область | 40 |
| Сумська область | 35 |
| Тернопільська область | 33 |
| Чернівецька область | 33 |
| Чернігівська область | 26 |
| Івано-Франківська область | 21 |
| Волинська область | 18 |
| Рівненська область | 18 |
| Україна | 12711 |
Мова
ред.Рідна мова корейців України за переписом 2001 р.[3]
- російська — 9 662 (76,0 %)
- корейська — 2 223 (17,5 %)
- українська — 700 (5,5 %)
- інша — 96 (0,8 %)
Відомі представники
ред.- Віссаріон Кім — енергетик, екс-виконувач обов'язків президента ДП НАЕК «Енергоатом».
- Павло Лі — актор та співак.
- Світлана Лі — політичний і громадський діяч, член Конгресу національних громад України.
- Олександр Сін — український політик, міський голова Запоріжжя у 2010—2015 рр.
- Володимир Цой — підприємець та громадський діяч.
- Віталій Кім — український політик і підприємець, голова Миколаївської ОДА з 2020 року.
- Кан Ден Сік — голова Всеукраїнської асоціації корейців.
Примітки
ред.- ↑ Переписи населення Російської Імперії та СРСР. Архів оригіналу за 14 травня 2011. Процитовано 11 червня 2013.
- ↑ Національний склад регіонів України [Архівовано 9 листопада 2017 у Wayback Machine.] за переписом 2001 р.
- ↑ Перепис населення 2001 р. Розподіл населення за національністю та рідною мовою [Архівовано 18 травня 2015 у Wayback Machine.]