Користувач:Олеся Рогач/Чернетка

Самбірський район
	адміністративно-територіальна одиниця
Герб	Прапор
	Район на карті Львівська область
Основні дані
Країна:	Україна
Область:	Львівська область
Код КАТОТТГ:	UA46080000000017237
Утворений:	17 липня 2020 року
Населення:	225925 жителів (2021)
Площа:	3247,1 км²
Густота:	69,6 осіб/км²
Населені пункти та ради
Районний центр:	м. Самбір
Громади:	11
Міста:	7
Смт:	4
Села:	275
Районна влада
Голова ради:	Кімак Віталій Володимирович
Голова РДА:	Ільчишин Іван Іванович
Вебсторінка:	Самбірська районна рада: https://sambirrada.gov.ua Самбірська РДА: https://www.sambirrda.gov.ua
Адреса:	81400, місто Самбір, вулиця Мазепи 8
Мапа

Самбірщина — це край, де історія та природа переплітаються в неповторному танці часу. Тут кожне поле, кожна річка й гора зберігають пам’ять про події, які формували долю українського народу. Саме цей регіон, багатий культурною спадщиною та природними скарбами, став колискою для багатьох видатних особистостей, зокрема й Петра Конашевича-Сагайдачного.

Це край від гірських схилів Карпат до стародавніх храмів і величних замків, що наче сторожі стоять на варті віків. Тут відчувається особлива атмосфера, наповнена легендами, піснями та традиціями, які передаються з покоління в покоління.

Самбірщина — це історія народу, який вміє любити, боротися та мріяти, залишаючи у спадок свою силу й красу.

Історичні події та розвиток Самбірщина

1. Раннє поселення та Галицько-Волинський період: Перші згадки про Старий Самбір датуються 1241 роком, коли ординці спалили місто. Багато жителів знайшли притулок у Погоничі, який згодом став Новим Самбором, а нині відомий як Самбір. До 1349 року ці території належали Галицько-Волинській державі, але були завойовані феодалами  .
2. Магдебурзьке право та колонізація: У 1390 році Самбір отримав магдебурзьке право, що стало поштовхом для урбанізації та залучення німецьких і польських колоністів. У XV столітті Самбір став укріпленим містом із замком-фортецею.^[1]
3. Трагедії та героїчні оборони: Впродовж XV-XVII століть Самбірщину неодноразово атакували татари, турки, шведи та інші війська. Попри це, жителі неодноразово обороняли свої землі. Зокрема, бойки допомогли захистити місто від шведів у 1656 році.^[2]

Відомі історичні постаті

1. Спитко з Мельштина (XIV ст.): Польський магнат, який отримав ці землі після завоювання. Заснував місто Новий Самбір, сприяв наданню йому магдебургії, колонізації руських земель. Засновник нової епохи в історії регіону, який активно розвивав економіку та культуру Самбірщини.
2. Отець Михайло Вербицький (1815–1870): Автор гімну України. Народився поблизу Самбора, в селі Явірник Руський, і зробив великий внесок у розвиток української музичної культури.
3.Тут проживали знамениті бойківські громадсько-культурні діячі та священики — о. Іван Яворський, о. Михайло Зубрицький, о. Юліан Татомир-Сас та о. Юрій Кміт.
4. Гетьман Петро Дорошенко: Хоча він не був уродженцем регіону, його діяльність впливала на розвиток регіону, коли він укріплював західні українські землі .
5. Святі Йосафат та Амфілохій Почаївський: Постаті, які мали значний вплив на релігійне та культурне життя Самбірщини та довколишніх регіонів .^[3]
6.Петро Конашевич-Сагайдачний — видатний український полководець, дипломат і гетьман Війська Запорозького. Його життя і діяльність тісно пов’язані з історією України, зокрема й із Самбірщиною, де він провів частину свого дитинства.

Петро народився приблизно у 1570 році в селі Кульчиці, неподалік від Самбора (тепер Львівська область). Саме на Самбірщині формувалися його перші життєві принципи та характер. Кульчиці тоді були відомі як багате село, де жили освічені та заможні люди. Батьки Петра, ймовірно, належали до православного шляхетського стану, що дало йому можливість здобути добру освіту.

Юні роки майбутнього гетьмана пройшли серед карпатських пейзажів, у середовищі місцевої шляхти та селян. Цей край, з його багатою історією і традиціями, суттєво вплинув на формування його світогляду. Самбірщина тоді була частиною Руського воєводства Речі Посполитої, і тут панували сильні православні традиції, які Конашевич-Сагайдачний пізніше активно підтримував.

Петро навчався у Самборі, а пізніше продовжив освіту в Острозькій академії, що стала однією з перших вищих шкіл у Східній Європі. Саме освіта, отримана на Самбірщині та в Острозі, заклала основи його глибокого патріотизму і бажання боротися за права українського народу.

Кульчиці і досі зберігають пам’ять про свого славетного земляка. У селі встановлено пам’ятник Петру Конашевичу-Сагайдачному, а також діє музей, присвячений його життю і діяльності.

Культурна спадщина

• Монастирі та церкви: Від XIV століття на Самбірщині будувалися численні релігійні споруди, такі як домініканський монастир (1406 р.), монастир бригідок (1621 р.), бернардинський монастир (XVII ст.) .
• Історичний замок у Самборі: Колишня резиденція старост, яка також служила укріпленням для оборони міста .

Див. також

●Самбір
●Петро Конашевич-Сагайдачний
●Надиби
●Самбірська міська рада
●Самбірська ратуша
●Церква Святого Івана Хрестителя
●Пам'ятки архітектури Самбірського району
● Кульчиці

Примітки

Шаблон:СТАНДАРТНЕ СОРТУВАННЯ: КЛЮЧ СОРТУВАННЯ:Історія Самбірщини

[1] Самбір — опис замку на сайті "Castles of Ukraine"

[2] Паспорт Самбірського району на сайті Самбірської РДА

[3] Паспорт Самбірського району на сайті Самбірської РДА

[1]

[2]

[3]