Користувач:Stepovik/пісочниця

Республіка Сербія має розвинений дорожній, залізничний, повітряний і водний транспорт. Основний транспортний вузол це столиця країни Белград.

Через сербію проходять два загальноєвропейські транспортні коридори — дорожньо-залізничий коридор 10 і річний коридор 7.

Поїзди

Докладніше: Сербські залізниці та Beovoz

«Шарганська вісімка» — найвідоміша залізнича туристична лінія Сербії

Типповий потяг Сербської залізниці

Новий залізничий міст в Белграді

Загальна протяжність стандартної широкої залізничної мережі в Сербії 3,808 км (2008), з яких електрифіковано 1 196 км (2008)^[1]. Крім того, є вузькоколійна залізниця, яка в даний час вийшла з ужитку, або використовується для конкретних цілей (наприклад, туристична залізниці «Шарганська вісімка»).

В сербії не великий відсоток подвійних залізничих колій. Двоколійні лінії є вна перегонах Белград-Інджія-Сремска Митровица- кордон з Хорватією, а також Белград — Ресник, Велика Плана-Сталаx, s Джуніс-Ниш. В планах прокласти другу колію на перегонах Панчевачки Мост-Панчево, Інджія-Новий Сад і завршити перегон Белград — Ниш.

Найбільші залізничі вузли Белград та Ниш.

Найбільш важливі залізничні лінії, що починаються з Белграда:

захід — на Сремску Митровицу і хорватський кордон
північ — на Новий Сад, Суботіцу і угорський кордон
північний схід — на Панчево, Вршац і румунський кордон
південний схід — на Ниш, Піроту і болгарський кордон
південь — на Ниш, Лесковац і македонсий кордон
південний захід — на Валево, Ужицу і чорногорський кордон
південь — на Лапово, Кралево, Косово Поле, Генерала Янковича і македонсий кордон

Белград єдине місто в сербії в якому є своя власна залізнича лінія і трамвай. Таклж для нього планується будівництво Лінії легкого метро.

Залізничий зв'язок з іншими країнами:

Дороги

Ауто-пут Дорога IА ряд А3 поблизу Сремскої Митровиці

Дорога ІБ ряд 43 при проходженні через ущелину

Дороги основа транспортних мереж в Сербії. Мережа втомобільних доріг загального використання має довжину 41.000 км, серед яких десь біля 40% припадає на дороги державного значення. З усіх доріг 2150 км доріг входять в мережу доріг європейського значення - Е дороги.

Державними дорогами загального користування є ті дороги, які:^[2]

дороги які входять до простору єворопейських доріг,
дороги пов'язані з основними дорогами інших країн
дороги всередині країни які пов'язують між собою населені пункти

Державні дороги, доріжки діляться на перший і другий порядок, з підкласами A і Б ^[3]

Європейські дороги

Е — дороги уласу А в Сербії:

Дорога E65 — кордон (Чорногорії) — Шпиляни — Косовська Мітровіца— Приштина — Генерал Яновський — (Македонія)
Дорога E70 — кордон (Хорватії) — Батровці — Белград — Вршац — Ватин — (Румунія).
Дорога E75 («шлях за море») — кордон (Угорщини) — Хоргош — Суботиця — Новий Сад — Інджія — Белград — Пояте — Ниш — Грделіца — Миятовац — (Македонія), с
Дорога E80 — кордон (Боснія і Герцеговина) — Котроман — Пожега — Пояте — Ниш — Градина — (Болгарія).

Е — дороги уласу Б в Сербії:

Дорога E662 — Суботиця — Сомбор — Богоєво — (Хорватія)
Дорога E761 — Пояте — Парачин — Заєчар — Вершка Чука — (Болгарія)
Дорога E763 («шлях за море») — Белград — Пожега — Нова Варош — Гостун — (Чорногорія),
Дорога E771 — кордон (Румунії) — Кладово — Заєар — Ниш
Дорога E851 — кордон (Албанії) — Призрен — Приштина — Ниш

В сербії нараховується близько 1.5 мільйона автомобілів^[4].В сербії нараховується близько 8 000 автобусів, серед яких 4 100 міські автобуси^[5].

Водні шляхи

Річка Дунай біля Апатину

Сербія знаходиться в середині континенту і не має морських портів. Серед портів в сусідніх країнах найбільше значення мають порти в містах Бар в Чорногорії і Салоніки в Греції. В той же час, річковий транспорт був розвинений до міжнародного значення. Протяжність річкових водних шляхів в Сербії складає 587 км (2005 рік). Всі водні шляхи в країні розташовані в північній частині країни, і в першу чергу пов'язані з регіонами Центральної Європи.

Найважливіший водний шлях в Сербії Дунай, важливий міжнародний (Коридор 7) який пов'язує центральну європу з акваторією Чорного моря. Крім Дунаю важливим транспортними річками є Сава і Тиса. Із штучних водойм важливим є (канал) Канал Дунай — Тиса — Дунай.

Белград — єдина європейська столиця, яка знаходиться на двох річках, які є важливими водними шляхами

Важливі порти на Данаї:

Важливі порти на Саві:

Важливі порти на Тисі:

Гасоводи и нафтоводи

Нафтовод: Дужина токова је 393 -{km}- (2004. године) уз напомену да ће се нафтоводна мрежа веома брзо развијати.

Гасовод: Дужина токова је 3.177 -{km}- (2004. године) уз напомену да је тренутно у фази пројектовања и припремних радњи за изградњу магистралног гасовода «Јужни Ток», који кроз земљу пролази од Бугарске до Мађарске, са два одвојка ка Републици Српској и Хрватској . Овим потезима Србија постаје прометна гасоводна земља. Гасоводом је данас покривен северни и средњи део Србије, док је изградња у јужном делу у току.

Ваздушни саобраћај

Аеродром „Никола Тесла“ Београд

У Србији постоји 39 званично уписаних аеродрома, али само је 6 од њих уврштено на листу аеродрома са IATA кодом:

Аеродром «Никола Тесла» Београд — -{BEG}-
Аеродром «Батајница» Београд — -{BJY}-
Аеродром «Константин Велики» Ниш — -{INI}-
Аеродром «Поникве» Ужице — -{UZC}-
Аеродром «Морава» Краљево — -{KVO}-
Аеродром «Приштина» — -{PRN}-

	асфалтирано	неасфалтирано
укупна дужина	16	23
дужина преко 3.047 -{m}-	2	0
дужина 2.438-3.047 -{m}-	4	0
дужина 1.524-2.437 -{m}-	4	2
дужина 914-1.523 -{m}-	2	9
дужина испод 914 -{m}-	4	12

Највећи и најважнији аеродром у земљи је београдски аеродром «Никола Тесла» у Сурчину, удаљен 15 -{km}- од центра града. Због изваредног положаја овај аеродром је некад био значајан и изван граница бивше Југославије, а очекује се да овај ниво буде поново досегнут у блиској будућности (као регионални саобраћајни чвор).

У Србији су званично уписана и 4 хелиодрома (2002. године).

Саобраћај по градовима Србије

Докладніше: Саобраћај у Београду, Саобраћај у Новом Саду, Саобраћај у Нишу та Саобраћај у Крагујевцу

Развијен саобраћај одликује велике градове у републици (Београд, Нови Сад, Ниш, Крагујевац, Суботица), где значајан удео унутарградског саобраћаја чини јавни градски превоз.

Јавни (унутар)градски превоз поседује већина српских градова који су седишта округа. Осим у случају Београда, он је искључиво заснован на аутобуском превозу. У Београду се јавни превоз врши аутобусом, тролејбусом, трамвајем, приградском железницом, а постоје планови за израдњу метроа. Ниш, Суботица и Нови Сад су некада имали трамвајски превоз.

Види још

Примітки

↑ Колосек варљивих обећања, Политика, 15. август 2008.
↑ Закон о јавним путевима, члан 5.
↑ Уредба о категоризацији државних путева
↑ РТС: «Пара нема, а сви возе» (04.12.2011), Приступљено 24. 4. 2013.
↑ Студија о достигнућима и перспективама на путу ка зеленој економији и одрживом расту у Србији (PDF). Национални извештај за Светску конференцију о одрживом развоју „Рио+20”, Рио де Жанеиро, 20–22. јун 2012. године (српски) . Министарство животне средине, рударства и просторног планирања. јун. с. 18. Процитовано 22. 6. 2012..

Спољашње везе

Шаблон:Привреда Србије Шаблон:Теме Европе

* Србија

[1] Колосек варљивих обећања, Политика, 15. август 2008.

[2] Закон о јавним путевима, члан 5.

[3] Уредба о категоризацији државних путева

[4] РТС: «Пара нема, а сви возе» (04.12.2011), Приступљено 24. 4. 2013.

[5] Студија о достигнућима и перспективама на путу ка зеленој економији и одрживом расту у Србији (PDF). Национални извештај за Светску конференцију о одрживом развоју „Рио+20”, Рио де Жанеиро, 20–22. јун 2012. године (српски) . Министарство животне средине, рударства и просторног планирања. јун. с. 18. Процитовано 22. 6. 2012..

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]