Далмацьке королівство
королівство, коронна земля Австрійської імперії (1815-1867) і Цислейтанська половина Австро-Угорщини (1867-1918)
(Перенаправлено з Королівство Далмація)
Далмацьке королівство (нім. Königreich Dalmatien; хорв. Kraljevina Dalmacija) — васальне королівство, адміністративна одиниця (королівство) монархії Габсбургів з 1815 до 1918 року. Столиця — Задар.
Далмацьке королівство нім. Königreich Dalmatien хорв. Kraljevina Dalmacija | |||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Коронна земля Австрійської імперії і пізніше Австро-Угорщини | |||||||||
| |||||||||
Королівство Далмація (сірий колір) | |||||||||
Столиця | Задар | ||||||||
Мови | хорватська, італійська | ||||||||
Форма правління | монархія | ||||||||
Історія | |||||||||
• Віденський конгрес | 22 червня | ||||||||
• входження в Державу словенців, хорватів, сербів | 29 жовтня | ||||||||
Площа | |||||||||
• 1910 | 12 831 км2 | ||||||||
Населення | |||||||||
• 1910 | 645 666 осіб | ||||||||
50,3 осіб/км² | |||||||||
| |||||||||
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Далмацьке королівство |
Історія
ред.Далмацьке королівство було утворене з районів, які Габсбурзька монархія відвоювала у Французької імперії 1815 року. Вона як і раніше мала окремий адміністративний поділ у складі Габсбурзької монархії до 1918, коли велика частина її території (виключаючи Задар і Ластово) стала частиною держави словенців, хорватів і сербів і Королівства сербів, хорватів і словенців (що згодом отримала назву Югославія).
Демографія
ред.Згідно з австрійським переписом 1880 у Королівстві проживали такі етнічні групи:
- 371.565 хорватів
- 78.714 сербів
- 27.305 італійців
Великі міста (1900)
Див. також
ред.Джерела
ред.- Njemački protektorati [Архівовано 22 січня 2009 у Wayback Machine.]
- Mapa
Це незавершена стаття з географії Хорватії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |