Костяний Степан Порфирійович

КОСТЯНИ́Й Степан Порфирійович (27. 11. 1928, с. Соколова Балка Нехворощан., нині Новосанжар. р-ну Полтав. обл. — 19. 05. 1999, Київ) — письменник, журналіст. Член НСПУ (1988). Премія «Золоте перо» (1988).

Степан Порфирійович в формі військового льотчика

Запрошення на зустріч в прес-клубі Прикордонника України Журналіст. 31.07.1997 р.

Життєпис

Закінчив Військове авіаційне училище льотчиків-інструкторів (1951) і Військ.-політ. академію (Москва, 1961). Працював викл. офіцер. школи, ред. газет Пд. групи військ, Київ. військ. округу, Групи рад. військ у Німеччині, на радіостанції «Волга»; від 1977 — відп. секр. СЖУ, у Держкомвидаві. Писав рос. мовою.

Творчість

Автор романів про військ. льотчиків «Принадлежу не себе» (1983; 1991), «Над нами небо синее» (1988), «Спецшкола» (1992); гостросюжет. повістей для дітей «Операция „Алфавит“» (1984), «Версия Андрея Холмова» (1987); зб. повістей та оповідань «Встреча за звуковым барьером» (1986; усі — Київ).

Література

• Костяний Степан Порфирійович / В. А. Бурбела // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс / Редкол.: І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2014.]
• Вартанов Г. Герои книги — летчики // Радуга. 1983. № 11.