Кратил (діалог)
«Кратил, або про правильність імен» (дав.-гр. Κρατύλος ἢ περὶ ὀρθότητος ὀνομάτων) — один із діалогів Платона.
Розв'язувана Платоном проблема цього діалогу — чи можуть імена слугувати пізнанню речей. У діалозі «Кратил» беруть участь три співрозмовника: Сократ, Гермоген, як прибічник теорії умовного зв'язку між іменами й речами, і Кратил, як прихильник теорії про природний зв'язок.
Композиція діалогу
ред.- Вступ
- Критика теорії умовного походження імен, тобто суб'єктивізму в навчанні про мову
- Питання про правильність імен
- Критика релятивізму в навчанні про імена
- Гносеологічні висновки із запропонованої вище теорії імен
Платон висловлює думки щодо явищ звуконаслідування, деетимологізації, внутрішньої форми, існування в мові первинних (непохідних) та вторинних (похідних) слів, зв'язку між речами та поняттями про них, способів збагачення словника мови (запозичень, скорочень, словоскладань тощо) і т. д.
Посилання
ред.- «Кратил, або про правильність імен» // Енциклопедичний словник класичних мов / Л. Л. Звонська, Н. В. Корольова, О. В. Лазер-Паньків та ін. ; за ред. Л. Л. Звонської. — 2-ге вид. випр. і допов. — К. : ВПЦ «Київський університет», 2017. — С. 280. — ISBN 978-966-439-921-7.