Вікіпедія

Крейг Андерсон

американський хокеїст

Крейг Андерсон (англ. Craig Anderson; нар. 21 травня 1981, Парк-Рідж) — американський хокеїст, що грав на позиції воротаря.

США Крейг Андерсон
Народився 21 травня 1981(1981-05-21) (43 роки)
Парк-Рідж, Кук, Іллінойс, США
Зріст 188 см
Вага 82 кг
Позиція воротар
Кидок лівий
Проф. клуби «Чикаго Блекгокс»
«Флорида Пантерс»
«Колорадо Аваланч»
«Оттава Сенаторс»
«Вашингтон Кепіталс»
«Баффало Сейбрс»
Нац. збірна США США
Драфт НХЛ 77-й загальний, 1999
«Калгарі Флеймс»
73-й загальний, 2001
«Чикаго Блекгокс»
Ігрова кар'єра 2001 — 2023
Сайт anderson41.com
CMNS: Крейг Андерсон у Вікісховищі
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Андерсон.

Ігрова кар'єра

ред.

Хокейну кар'єру розпочав 1998 року в складі клубу «Гвелф Сторм» (ОХЛ). Крейг був резервним воротарем тому в першому сезоні відіграв лише 21 гру в основному складі. На драфті НХЛ 1999 був обраний під 77-м загальним номером командою «Калгарі Флеймс», але продовжив свої виступи в складі «Гвелф Сторм». У сезоні 2000/01 отримав приз, як найкращий голкіпер сезону ОХЛ.[1]

 
Крейг у складі «Пантерс».

Оскільки Андерсон не уклав контракт з «Калгарі Флеймс» у 1999 в 2001 року він був обраний на драфті НХЛ під 73-м загальним номером командою «Чикаго Блекгокс» з яким Крейг уклав свій перший контракт.[2]

Свій перший сезон він провів у фарм-клубі «Норфолк Едміралс», де був резервним воротарем, відігравши лише 28 матчів у регулярному чемпіонаті та 21 хвилину в плей-оф.

Сезон 2002/03 Крейг також провів у складі «Норфолк Едміралс». 30 листопада 2002, зіграв свій перший матч за «Чикаго Блекгокс», замінивши Жослен Тібо в матчі проти «Лос-Анджелес Кінгс» (1–4). 1 грудня 2002, в другому матчі проти «Майті Дакс оф Анагайм» відбив 23 кидки але команда зазнала поразки (2–3).

Сезон 2003/04 Андерсон провів, як у складі «Едміралс» і «чорних яструбів». 22 січня 2004, Крейг зіграв перший матч на нуль відбивши 30 кидків у матчі проти «Колумбус Блю-Джекетс» 7–0. Під час локауту в наступному сезоні виступав у складі фарм-клубу.

 
Крейг Андерсон у складі Колорадо Аваланч.

Сезон 2005/06, Андерсон провів у складі «Чикаго Блекгокс», але відіграв лише 29 матчів у решті матчів був резервним воротарем Миколи Хабібуліна.

Влітку 2006 перейшов до «Флорида Пантерс». Більшість цього сезону провів за фарм-клуб «Рочестер Американс», а навесні дебютував у складі «пантер», зокрема на його рахунку переможний матч з «Атланта Трешерс» 28 березня 2007 по булітах 3–2.

Сезон 2007/08 провів повністю в складі «пантер», де був здебільшого резервним воротарем чеха Томаша Вокоуна. В активі Крейга за підсумками регулярного чемпіонату 17 матчів, вісім з яких його команда завершила з перемогою в основний час.

Андерсон лишався резервним воротарем Томаша Вокоуна і на наступний сезон 2008/09. На рахунку Крейга 31 матч та 15 переможних матчів. 1 липня 2009, він укладає дворічний контракт з «Колорадо Аваланч».[3]

Влітку 2009 в тренувальному таборі Андерсон виборив перше місце в словака Петера Будаї. Сам сезон став першим повноцінним у НХЛ для Крейга. З 71 матчу Крейг виграв 38, таким чином в історії команди він став четвертим воротарем після Патріка Руа, Давида Ебішера і Петера Будаї, які здобули понад 30 перемог за сезон.

14 квітня 2010, Крейг провів свою першу гру в плей-оф у переможному матчі проти «Сан-Хосе Шаркс» 2–1. Другу перемогу він здобув 18 квітня в овертаймі 1–0, відбивши 51 кидок по його воротах, зрештою ту серію «лавини» програли «акулам» 2:4. У наступному сезоні Крейг поступився в воротах Будаї і зрештою 18 лютого 2011 був проданий до клубу «Оттава Сенаторс».

21 березня 2011, Крейг укладає чотирирічний контракт з «сенаторами».[4]

У сезоні 2011/12 він був одним із лідерів клубу, в його активі 63 матчі за основу.[5] Згодом клуб придбав Бена Бішопа, який став резервним воротарем.[6] У першому раунді плей-оф Кубка Стенлі «сенатори» поступились «Нью-Йорк Рейнджерс» 3:4.[7]

Сезон 2012/13 (цей сезон був скороченим через локаут) мав стати найкращим для Андерсона за весь час виступів у НХЛ. У перших десяти матчах здобуто 6 перемог. Через що його називають серед претендентів на Трофей Везіни.[8] За підсумками січня він стає найкращим воротарем[9], але все перекреслює травма отримана в матчі проти «Нью-Йорк Рейнджерс» 21 лютого 2013.[10]

25 серпня 2014, «сенатори» оголосили про підписання трирічного контракту з Крейгом на суму $12.6 мільйонів доларів.

Сезон 2016/17 Крейг частково пропустив через онкохворобу в дружини.[11] 11 березня 2017, Андерсон встановив новий командний рекорд серед воротарів здолбувши 147-му перемогу за час виступів за «сенаторів», перевершивши рекорд Патріка Лаліма.[12]

23 вересня 2020 було оголошено, що Андерсону не буде запропоновано продовження контракту із «сенаторами» на майбутній сезон НХЛ 2020–21.[13]

27 грудня 2020 року Крейг перейшов до клубу «Вашингтон Кепіталс».[14]

28 липня 2021 року підписав однорічний контракт з командою «Баффало Сейбрс» на правах вільного агента.[15] 10 березня 2022 Андерсон здобув 300-ту перемогу в НХЛ у матчі проти «Вегас Голден Найтс» і став шостим американським воротарем який досяг такого результату.[16] 30 червня 2022 Крейг уклав новий однорічний контракт з «Баффало Сейбрс».[17]

23 січня 2023 року Андерсон відіграв 700-ту гру в переможному матчі 3–2 проти «Даллас Старс».[18] Сезон 2022–23 став останнім у професійній кар'єрі гравця.[19]

Збірна

ред.

У складі національної збірної США виступав на двох чемпіонатах світу 2006 і 2008. Загалом у збірній зіграв сім матчів.[20]

Нагороди та досягнення

ред.

Статистика

ред.

Клубні виступи

ред.
Сезон Клуб Ліга Регулярний сезон Плей-оф
І В П Н/ПОТ Хв ПГ ІБГ ПГГ %ВК І В П Хв ПГ ІБГ ПГA %ВК
1998–99 «Гвелф Сторм» ОХЛ 21 12 5 1 1006 52 1 3.10 .903 3 0 2 114 9 0 4.74 —
1999–00 «Гвелф Сторм» ОХЛ 38 12 17 2 1955 117 0 3.59 .903 3 0 2 114 9 0 4.73 .875
2000–01 «Гвелф Сторм» ОХЛ 59 30 19 9 3555 156 3 2.63 .918 4 0 4 240 17 0 4.25 .869
2001–02 «Норфолк Едміралс» АХЛ 28 9 13 4 1568 77 2 2.95 .886 1 0 1 21 1 0 2.85 .938
2002–03 «Чикаго Блекгокс» НХЛ 6 0 3 2 270 18 0 4.00 .856 — — — — — — — —
2002–03 «Норфолк Едміралс» АХЛ 32 15 11 5 1795 58 4 1.94 .923 5 2 3 344 15 0 2.62 .920
2003–04 «Норфолк Едміралс» АХЛ 37 17 20 0 2108 74 3 2.11 .914 5 2 3 327 10 0 1.83 .934
2003–04 «Чикаго Блекгокс» НХЛ 21 6 14 0 1205 57 1 2.84 .905 — — — — — — — —
2004–05 «Норфолк Едміралс» АХЛ 15 9 4 1 886 27 2 1.83 .929 6 2 4 356 14 0 2.35 .925
2005–06 «Чикаго Блекгокс» НХЛ 29 6 12 4 1553 86 1 3.32 .886 — — — — — — — —
2006–07 «Рочестер Американс» АХЛ 34 23 10 1 2060 88 1 2.56 .919 6 2 4 376 18 0 2.87 .909
2006–07 «Флорида Пантерс» НХЛ 5 1 1 1 217 8 0 2.21 .931 — — — — — — — —
2007–08 «Флорида Пантерс» НХЛ 17 8 6 1 935 35 2 2.24 .935 — — — — — — — —
2008–09 «Флорида Пантерс» НХЛ 31 15 7 5 1636 74 3 2.71 .924 — — — — — — — —
2009–10 «Колорадо Аваланч» НХЛ 71 38 25 7 4235 186 7 2.63 .917 6 2 4 366 16 1 2.62 .933
2010–11 «Колорадо Аваланч» НХЛ 33 13 15 3 1810 99 0 3.28 .897 — — — — — — — —
2010–11 «Оттава Сенаторс» НХЛ 18 11 5 1 1055 36 2 2.05 .939 — — — — — — — —
2011–12 «Оттава Сенаторс» НХЛ 63 33 22 6 3492 165 3 2.84 .914 7 3 4 419 14 1 2.00 .933
2012–13 «Оттава Сенаторс» НХЛ 24 12 9 2 1421 40 3 1.69 .941 10 5 4 578 29 0 3.01 .918
2013–14 «Оттава Сенаторс» НХЛ 53 25 16 8 3000 150 4 3.00 .911 — — — — — — — —
2014–15 «Оттава Сенаторс» НХЛ 35 14 13 8 2093 87 3 2.49 .923 4 2 2 247 4 1 0.97 .972
2015–16 «Оттава Сенаторс» НХЛ 60 31 23 5 3478 161 4 2.78 .916 — — — — — — — —
2016–17 «Оттава Сенаторс» НХЛ 40 25 11 4 2422 92 5 2.28 .926 19 11 8 1178 46 1 2.34 .922
2017–18 «Оттава Сенаторс» НХЛ 58 23 25 6 3251 180 2 3.32 .898 — — — — — — — —
2018–19 «Оттава Сенаторс» НХЛ 50 17 27 4 2786 163 2 3.51 .903 — — — — — — — —
2019–20 «Оттава Сенаторс» НХЛ 34 11 17 2 1845 100 0 3.25 .902 — — — — — — — —
2020–21 «Вашингтон Кепіталс» НХЛ 4 2 1 0 169 6 0 2.13 .915 2 1 1 112 5 0 2.68 .929
2021–22 «Баффало Сейбрс» НХЛ 31 17 12 2 1,868 97 0 3.12 .897 — — — — — — — —
2022–23 «Баффало Сейбрс» НХЛ 26 11 11 2 1,491 76 1 3.06 .908 — — — — — — — —
Усього в НХЛ 709 319 275 73 40,228 1,916 43 2.86 .912 48 24 23 2,900 111 4 2.36 .929

Збірна

ред.
Рік Команда Турнір І В П Н Хв ПГ ІБГ ПГГ %ВК
2006 США ЧС 5 3 2 0 280 11 1 2.36 .908
2008 США ЧС 2 1 1 0 64 6 0 5.61 .714
Національна збірна 7 4 3 0 344 17 1 2.97 —

Примітки

ред.
  1. ↑ Craig Anderson player profile. The Sports Network. 4 листопада 2014. Архів оригіналу за 19 червня 2011. Процитовано 4 листопада 2014.
  2. ↑ Mendes on Sens: The Name Game. Rogers Sportsnet. 14 листопада 2011. Архів оригіналу за 22 серпня 2017. Процитовано 30 жовтня 2016.
  3. ↑ Dater, Adrian (2 липня 2009). Avs' new goaltender up for No. 1 task. Denver Post. Архів оригіналу за 3 березня 2016. Процитовано 2 липня 2009.
  4. ↑ Bulletin: Senators sign goaltender Craig Anderson to a 4-year contract extension (Пресреліз). Ottawa Senators. 21 березня 2011. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 16 серпня 2017.
  5. ↑ Senators' Anderson out indefinitely after cutting hand. CBC.ca. The Canadian Press. 23 лютого 2012. Архів оригіналу за 5 листопада 2014. Процитовано 4 листопада 2014. {{cite news}}: Недійсний |deadurl=unfit (довідка)
  6. ↑ Senators Acquire G Bishop from Blues for Second-Round Pick. TSN. 26 лютого 2012. Архів оригіналу за 29 лютого 2012. Процитовано 4 листопада 2014.
  7. ↑ Leahy, Sean (26 квітня 2012). Senators’ upset bid ends in Game 7 loss to Rangers; the end for Alfredsson, too?. Yahoo Sports. Архів оригіналу за 5 листопада 2014. Процитовано 4 листопада 2014.
  8. ↑ Lozo, Dave (25 лютого 2013). Anderson leads Crawford, Rinne in early Vezina race. Національна хокейна ліга. Архів оригіналу за 22 грудня 2015. Процитовано 28 лютого 2013.
  9. ↑ Anderson, Marleau and Vanek named NHL's three stars for month of January. Національна хокейна ліга. 1 лютого 2013. Архів оригіналу за 22 грудня 2015. Процитовано 1 лютого 2013.
  10. ↑ Senators edge Rangers in SO, lose Craig Anderson. Canadian Broadcasting Corporation. 21 лютого 2013. Архів оригіналу за 26 червня 2013. Процитовано 22 лютого 2013.
  11. ↑ Sens' Craig Anderson makes another spectacular comeback. Ottawa Sun. 11 лютого 2017. Архів оригіналу за 16 серпня 2017. Процитовано 11 березня 2017.
  12. ↑ Senators defeat Avalanche for sixth straight win. NHL.com. 11 березня 2017. Архів оригіналу за 16 серпня 2017. Процитовано 11 березня 2017.
  13. ↑ Craig Anderson: Won't return to Ottawa. CBSSports.com (англ.). Процитовано 26 вересня 2020.
  14. ↑ Pell, Samantha. Capitals sign veteran goaltender Craig Anderson to professional tryout agreement. Washington Post. ISSN 0190-8286. Процитовано 29 грудня 2020.
  15. ↑ Sabres ink Anderson to one-year deal. Баффало Сейбрс. 28 липня 2021. Процитовано 28 липня 2021.
  16. ↑ Sabres goalie Craig Anderson earns 300th NHL win. The Athletic. 10 березня 2022. Процитовано 10 березня 2022.
  17. ↑ Anderson signs one-year, $1.5 million contract with Sabres. nhl.com. 30 червня 2022. Процитовано 30 червня 2022.
  18. ↑ Staff, Rotowire (23 січня 2023). Sabres' Craig Anderson: Slated to start Monday. CBS Fantasy. CBS. Процитовано 24 січня 2023.
  19. ↑ 'This is it': Sabres' Craig Anderson confirms retirement after 20-year career. Sportsnet. Associated Press. 13 квітня 2023. Процитовано 15 квітня 2014.
  20. ↑ Goalkeepers (SVS%) (PDF). IIHF.com. Архів оригіналу (PDF) за 11 лютого 2012. Процитовано 31 жовтня 2008.

Посилання

ред.
Отримано з https://uk.wiki.x.io/w/index.php?title=Крейг_Андерсон&oldid=41107978