Кременецько-Почаївський державний історико-архітектурний заповідник
Кремене́цько-Поча́ївський держа́вний істо́рико-архітекту́рний запові́дник — науково-дослідний і культурно-освітній заклад в Тернопільській області.
| Кременецько-Почаївський державний історико-архітектурний заповідник | |
|---|---|
| 50°05′53″ пн. ш. 25°43′27″ сх. д. / 50.097998145801° пн. ш. 25.724222900007° сх. д. | |
| Тип | заповідник  |
| Країна |  Україна |
| Засновано | 2001 |
  Кременецько-Почаївський державний історико-архітектурний заповідник (Україна) | |
 | |
 Кременецько-Почаївський державний історико-архітектурний заповідник у Вікісховищі | |
Історія створення
ред.Заповідник засновано згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 29 травня 2001 року для вивчення, охорони, реставрації та популяризації історико-архітектурної спадщини міст Кременець і Почаїв.
До 2011 підпорядковувався Міністерству регіонального розвитку і будівництва України (реорганізованому в грудні 2010 року в Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України). Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 20.10.2011 заповідник віднесений до сфери управління Міністерства культури України, є об'єктом державної власності.
Основні відомості
ред.На балансі заповідника перебуває 17 пам'яток 14—20 століть, розташованих у містах Кременець і Почаїв. Найцікавішими серед них є: руїни Кременецького замку 14—16 століть, Свято-Миколаївський собор (споруда колишнього Кременецького францисканського монастиря, 17—18 століття), ансамблі архітектурних споруд Кременецького Свято-Богоявленського монастиря (18—20 століття), Кременецького єзуїтського монастиря (18 століття) та Почаївської Свято-Успенської лаври (18—20 століття).
Заповідник здійснює нагляд за пам'ятками, проводить наукові дослідження, формує фондові колекції рухомих пам'яток свого регіону.
Керівництво
ред.- Микулич Вадим Володимирович (2010—2023);
- в. о. Ільчишин Василь Васильович (від 2023)[1][2].
Галерея
ред.-
-
Вигляд на колегіум єзуїтів з гори Бони -
-
Вид на Францисканський монастир з гори Бони -
Миколаївський собор -
Вигляд на Богоявленський монастир із Замкової гори -
Богоявленський собор (колишній костел) -
Дзвіниця Богоявленського монастиря -
-
Будинки-бзизнюки -
Костел святого Станіслава -
Полкова церква -
Дерев'яна церква Воздвиження Чесного Хреста -
-
-
-
-
Інтер'єр Успенського собору Почаївської лаври
Див. також
ред.Примітки
ред.- ↑ Євгенія Перескокова (12 листопада 2023). «Кременець — клондайк для науковців»: Новий директор ДІАЗУ про себе та плани на майбутнє. Кременець.City.
- ↑ У Кременецько-Почаївському ДІАЗі новий директор. Терміново. 3 листопада 2023.
Джерела
ред.- Собчук В. Кременецько-Почаївський державний історико-архітектурний заповідник [Архівовано 17 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 5 : Кон — Кю. — С. 319. — ISBN 978-966-00-0855-4.
- Собчук В. Кременецько-Почаївський державний історико-архітектурний заповідник [Архівовано 18 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2024. — ISBN 966-02-2074-X.
- Собчук В. Перлина в короні України: Кременець. — Кременець, 2005.
Посилання
ред.- офіційний сайт [Архівовано 22 грудня 2015 у Wayback Machine.]
- На території Кременецько-Почаївського заповідника знайшли порушення, – голова Тернопільської облради
- Докази для припинення оренди Почаївської лаври: відбулося виїзне засідання
- "Тут можуть бути останки тисяч людей": під собором на Тернопільщині знайшли розграбовані поховання