Кривенко
сторінка значень у проєкті Вікімедіа
Ця сторінка або розділ перелічує людей із прізвищем Кривенко. Якщо внутрішнє посилання, що повинно вказувати на окрему особу, привело вас сюди, будь ласка, поверніться та виправте це посилання, додавши до нього особове ім'я людини.
Криве́нко — українське прізвище.
| ||||
|---|---|---|---|---|
| Фонетичні алгоритми (англ.) | ||||
| Суфікс | -енк- | |||
| Закінчення | -о | |||
| Походить від | ймовірно від терміна кривий | |||
| Схожі прізвища | ||||
| Пов'язані | Кривук, Кривий | |||
| Пошук сторінок | які починаються з у Вікіданих • :посилання: | |||
Відомі носії
ред.- Кривенко Богдан Юрійович — штаб-сержант Збройних сил України, кавалер ордена «За мужність» ІІІ ступеня[1]
- Кривенко Вадим Валерійович (1968) — український політик. Член партії «Народний фронт».
- Кривенко Валерія Всеволодівна (1929 — після 1992) — українська лікарка, канд. мед. наук, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки (1992), створила в Інституті проблем онкології АН УРСР лабораторію[2] та наукову школу іридодіагностики, має сотні учнів та послідовників, автор книг з рефлексотерапії, фітотерапії, гомеопатії, літотерапії та ін.[3][4][5][6][7][8][9][10]
- Кривенко Віктор Васильович (1877—?) — начальник корпусу Дієвої Армії УНР.
- Кривенко Віктор Васильович (нар. 1955) — суддя Конституційного Суду України.
- Кривенко Віктор Миколайович (нар. 1982) — керівник національного проекту «Технополіс», радник віце-прем'єр-міністра України, голова партії «Народний Рух України», наймолодший з кандидатів у Президенти в 2019 р.
- Кривенко Віталій:
- Кривенко Віталій Віталійович (1974—2022) — військовик Збройних сил України; учасник російсько-української війни. Почесний громадянин Ірпеня (посмертно).[11]
- Кривенко Віталій Єфремович (1937—2020) — український архітектор, геральдист, заслужений архітектор України, член Національної спілки архітекторів України та ради Українського геральдичного товариства.
- Кривенко Володимир Михайлович (нар. 1957) — український живописець.
- Кривенко Денис Вікторович (1981—2017) — молодший сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
- Кривенко Дмитро Тарасович (1941—1994) — український філософ, один з розробників ідеології РУХу й Просвіти та альтернативної української філософії радянських часів.
- Кривенко Євген Іванович (1912—1960) — український радянський прозаїк і поет.
- Кривенко Іван Іларіонович (1925—2001) — радянський танкіст, Герой Радянського Союзу.
- Кривенко Іван Федорович (1957) — український радянський діяч, Депутат Верховної Ради УРСР 11-го скликання.
- Кривенко Костянтин Євгенович (нар. 1976) — директор «Укрпошти» з червня 2013 року.
- Кривенко Костянтин Тарасович (1935—2016) — український економіст, професор, автор відомих підручників.
- Кривенко Лідія Тарасівна (1937—2017) — український та радянський правознавець в галузі конституційного права, член-кореспондент Національної академії правових наук України.
- Кривенко Максим Ігорович (1992—2014) — сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
- Кривенко Микола Кіндратович (1894—1938) — хорунжий Армії УНР, військовий льотчик.
- Кривенко Микола Олександрович (1921—1995) — радянський морський піхотинець, Герой Радянського Союзу.
- Кривенко Михайло Ілліч (1921—2008) — український художник.
- Кривенко Оксана Олександрівна (нар. 1974) — голова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) з липня 2018 до листопада 2019 року.
- Кривенко Олександр Анатолійович (1963—2003) — український журналіст, публіцист.
- Кривенко Олександр Васильович (нар. 1958) — український військовик, генерал-лейтенант, перший заступник командувача Національної гвардії України.
- Кривенко Семен Устинович (1909—1974) — Герой Радянського Союзу.
- Кривенко Федосій Пимонович (1920—1981) — радянський танкіст, Герой Радянського Союзу.
- Кривенко Яків Миколайович (1909—1992) — український залізничник, Герой Соціалістичної Праці, депутат Верховної Ради УРСР 3-6-го скликань.
- Кривенко-Матієнко Петро Михайлович (1891—1937) — офіцер Армії УНР, новинар, видавець.
- Медущенко-Кривенко Олена Володимирівна — українська письменниця-перекладач, член Національної спілки письменників України (1978)
Див. також
ред.Примітки
ред.- ↑ Указ президента України 629—2021. Архів оригіналу за 21 січня 2022. Процитовано 26 січня 2022.
- ↑ Постанова КМУ від 22 листопада 1993 р. N 943[недоступне посилання] завідуюча лабораторією нетрадиційних методів лікування Академії наук
- ↑ Метод иридодиагностики. Архів оригіналу за 17 лютого 2020. Процитовано 5 березня 2021.
- ↑ Кривенко В. В., Лисовенко Г. С., Потебня Г. П., Сядро Т. А. Иридодиагностика. Справочник. — К., «Украинская Советская Энциклопедия» имени М. П. Бажана, 1991.-140 с.
- ↑ Кривенко Валерия Всеволодовна, Хмелевская Александра Васильевна, Потебня Григорий Платонович. Литотерапия: Лечение минералами. — М. : Педагогика-Пресс, 1994. — 224с. : ил. — ISBN 5-7155-0692-1.
- ↑ Кривенко Валерия Всеволодовна, Потебня Григорий Платонович, Хмелевская Александра Васильевна. Твой счастливый камень: Гемматерапия — лечение при помощи драгоценных и полудрагоценных камней. — К. : Здоров'я, 1995. — 160с. — ISBN 5-311-00867*
- ↑ Кривенко Валерия Всеволодовна, Лисовенко Галина Степановна, Потебня Григорий Платонович, Сядро Тамила Александровна. Нетрадиционные методы диагностики и терапии / АН УССР. Ин-т проблем онкологии им. Р. Е. Кавецкого. — К. : Наукова думка, 1990. — 344 с. : ил. — Библиогр.: с. 329—343. — ISBN 5-12-001813-0
- ↑ Кривенко Валерия Всеволодовна, Дудченко Любовь Григорьевна. Плодовые и ягодные растения — целители. — К. : Наукова думка, 1987. — 112 с. — (Научно-популярная литература)
- ↑ Кривенко Валерия Всеволодовна, Потебня Григорий Платонович. Иридодиагностика и ее значение для фитотерапии; АН УССР, Центр. республ. ботан. сад. — К. : Наукова думка, 1988. — 111 с. : вкл. л, ил. — Библиогр.: с. 107—109. — ISBN 5-12-000273-0
- ↑ Кривенко Валерія Всеволодівна. Про все дізнаюся з очей. — К.: Знання, 1990. — 48 с. — ISBN 5-7770-0136-X
- ↑ Книга Пам'яті