Крістінн Грабнссон
Крістінн Грабнссон (нар. 25 червня 1962) — ісландський журналіст-розслідувач, головний редактор WikiLeaks з 2018 року[2][3][4]. З 2010 до 2017 рік він був речником WikiLeaks[5], з 2018 року обіймає посаду головного редактора WikiLeaks[6].
Крістінн Грабнссон | |
---|---|
Народився | 25 червня 1962[1] (62 роки) Рейк'явік, Ісландія |
Країна | Ісландія |
Діяльність | журналіст |
Знання мов | ісландська |
Посада | головний редактор і речник |
IMDb | ID 2620592 |
Кар'єра
ред.Він працював у різних газетах Ісландії та вів телевізійну програму «Kompás» на ісландському каналі Stöð 2, де він з командою часто викривали злочинну діяльність і корупцію серед високопосадовців. У лютому 2009 року під час розслідування зв'язку між ісландським Kaupthing Bank з Робертом і Вінсентом Ченгізами програму було знято з ефіру, а Крістінна з командою звільнили[7].
Невдовзі після цього Крістінн отримав роботу в RÚV (Ісландська національна служба телерадіомовлення). У серпні 2009 року він працював над історією про кредитний портфель «Kaupthing», яку тоді ж опублікували на WikiLeaks. Банк отримав розпорядження, видане офісом шерифа Рейк'явіка, яке забороняло RÚV повідомляти про кредитний портфель[8]. Пізніше постанову про заборону скасували[9].
У квітні 2010 року він прилетів до Багдада для інтерв'ю з дітьми-жертвами військового нападу «Супровідні вбивства», відео якого опублікували на WikiLeaks[10]. Він також допоміг створити відео, вигравши нагороду «Ісландський журналіст» за 2010 рік[11]. Контракт Крістінна з RÚV закінчився у липні 2010 року[12].
З 2010 року він співпрацював з WikiLeaks як представник організації, коли у засновника Джуліана Ассанжа почалися проблеми з законом. Він назвав напади на WikiLeaks MasterCard, Visa та інших представників у грудні 2010 року «приватизацією цензури»[13]. У 2012 році, як представник WikiLeaks, він захищав організацію на вебсайті шведського телебачення від, за його словами, наклепницької кампанії шведського таблоїда «Expressen»[14].
Національна спілка журналістів Ісландії тричі називала Крістінна ісландським журналістом року, у 2004, 2007 та 2010 роках[15].
На початку 2017 року Крістінн заявив, що більше не є прессекретарем WikiLeaks[16][17].
26 вересня 2018 року було оголошено, що Джуліан Ассанж призначив Крістінна Грабнссона головним редактором WikiLeaks, оскільки Ассанж тривалий період не мав доступу до інтернету. За повідомленням WikiLeaks, Ассанж залишається видавцем[18].
Примітки
ред.- ↑ Munzinger Personen
- ↑ Wikieaks takes swipe at the famously secret Vatican. The Washington Post. 18 січня 2019.
- ↑ WikiLeaks names one-time spokesman as editor-in-chief. AP NEWS (англ.). 20 квітня 2021. Процитовано 13 березня 2022.
- ↑ Welle (www.dw.com), Deutsche. WikiLeaks names new editor-in-chief as Julian Assange sits in Ecuadorian Embassy | DW | 26.09.2018. DW.COM (брит.). Процитовано 13 березня 2022.
- ↑ Andy Greenberg (7 грудня 2010). Meet The New Public Face of WikiLeaks: Kristinn Hrafnsson. Forbes. Процитовано 17 січня 2011.
- ↑ WikiLeaks names new editor-in-chief – DW – 09/27/2018. dw.com (англ.). Процитовано 25 квітня 2023.
- ↑ Victor-M Amela; Ima Sanchiz; Lluis Amiguet (17 червня 2011). Vivimos asediados por la Administración de EE.UU [We live under siege by U.S. Government]. La Vanguardia (ісп.). Barcelona. Процитовано 6 вересня 2013.
- ↑ Hafsteinn Gunnar Hauksson (1 серпня 2009). Kaupþing fékk lögbann á umfjöllun RÚV [Kaupþing receives an injunction on the RÚV coverage]. Vísir (ісл.). Reykjavík. Процитовано 6 вересня 2013.
- ↑ Jón Hákon Halldórsson (4 серпня 2009). Lögbanni aflétt af fréttaflutningi RÚV [Injunction lifted on news reporting by RÚV]. Vísir (ісл.). Reykjavík. Процитовано 6 вересня 2013.
- ↑ Greenberg, Andy. Meet The New Public Face Of WikiLeaks: Kristinn Hrafnsson. Forbes (англ.). Процитовано 13 березня 2022.
- ↑ WikiLeaks spokesman wins Journalist of the Year in Iceland. Times of Malta (брит.). Процитовано 13 березня 2022.
- ↑ Kristinn Hrafnsson rekinn af Ríkisútvarpinu [Kristinn Hrafnsson fired by the National Broadcasting Service]. Pressan (ісл.). Reykjavík. 27 липня 2010. Процитовано 6 вересня 2013.
- ↑ WikiLeaks Rep in Iceland Requests Government Support. Iceland Review. 13 грудня 2010. Архів оригіналу за 29 березня 2012. Процитовано 17 січня 2011.
- ↑ Wikileaks: Vi tänker inte smutskasta Sverige [WikiLeaks: We do not intend to denigrate Sweden]. Debatt (швед.). 5 березня 2012. Архів оригіналу за 14 червня 2012. Процитовано 6 вересня 2013.
- ↑ WikiLeaks spokesman wins Journalist of the Year in Iceland. The Times. Valletta, Malta. AFP. 4 березня 2011. Процитовано 6 вересня 2013.
- ↑ Lang, Jeffrey. Wikileaks loses spokesman leaving Julian Assange alone facing eviction. 1 Mar 2017. Архів оригіналу за 9 серпня 2017. Процитовано 27 вересня 2018.
- ↑ From Iceland — Former Wikileaks Spokesperson On Manning Sentence Commute: "Victory For Justice". The Reykjavik Grapevine (амер.). 18 січня 2017. Процитовано 22 квітня 2023.
- ↑ Bridge, Mark (27 вересня 2018). Loss of internet forces Assange to step down from Wikileaks editor role. The Times. Процитовано 11 квітня 2019. (необхідна підписка)