Крістін Дарден
Крістін Дарден | |
---|---|
Народилася | 10 вересня 1942 (82 роки) Монро, Північна Кароліна, США[1] |
Країна | США |
Національність | афроамериканці[2] |
Діяльність | бортінженер, математикиня |
Alma mater | Hampton University Virginia State University George Washington University |
Галузь | Звуковий удар[3] і supersonic aerodynamicsd[3] |
Заклад | Дослідний центр Ленгліd[3] |
Нагороди | Dr. A. T. Weathers Technical Achievement Award, 1985 Senior Executive Career Development Fellowship, 1994 Candace Award for Science and Technology from the National Coalition of 100 Black Women, 1987 |
Крістін Дарден у Вікісховищі |
Крістін Дарден (нар. 10 вересня 1942, як Крістін Манн) — американський математик, аналітик даних та аерокосмічний інженер, яка присвятила більшу частину своєї 40-річної кар'єри вивченню аеродинаміки в НАСА: дослідженню надзвукових польотів і звукових ударів. Вона здобула ступінь магістра з математики та викладала в Університеті штату Вірджинія. У 1967 році вона приєдналася до дослідницького центру в Ленглі. У 1983 році вона здобула ступінь доктора філософії в Університеті Джорджа Вашингтона та опублікувала численні статті у своїй галузі. Вона стала першою афроамериканкою в дослідницькому центрі НАСА в Ленглі, яка отримала підвищення до найвищого рангу на державній федеральній службі.
Дарден є однією з дослідниць, про яку йдеться в книзі авторства Марго Лі Шеттерлі «Приховані цифри: Американська мрія та нерозказана історія чорношкірих жінок-математиків, які допомогли виграти космічні перегони» (2016), в якій описуються деякі впливові афроамериканські жінки-математики та інженери НАСА середини 20 століття[4].
У 2019 році Дарден нагородили Золотою медаллю Конгресу[5].
Раннє життя та кар'єра
ред.Крістін Манн народилася 10 вересня 1942 року в родині шкільної вчительки Десми І. Чейні та страхового агента Ноа Гораса Манна-старшого у Монро, штат Північна Кароліна. Її батьки заохочували Крістін до якісної освіти[6]. У 3 роки мати привела її в клас, у якому вона викладала, а в чотири роки Дардена пішла в дитячий садок. У початковій школі Дарден проявляла зацікавленість до розбирання та відновлення механічних об'єктів, як-от її велосипед[7]. Дарден навчалася останні два роки початкової школи в школі-інтернаті Аллена в Ешвіллі, штат Північна Кароліна.
У 1958 році вона на відмінно закінчила школу, отримавши стипендію на навчання в Гемптонському університеті, в закладі для темношкірих історично, тоді відомого як Гемптонський інститут. Під час навчання вона брала участь у протестах Руху за громадянські права[4]. Крім того, Дарден була учасницею кількох студентських сидячих протестів разом з іншими чорношкірими однолітками[7]. Манн закінчила Гемптон зі ступенем бакалавра математики у 1962 році. Вона також отримала сертифікат викладача та деякий час викладала математику в середній школі[6].
У 1963 році Манн вийшла заміж за Волтера Л. Дардена-молодшого, вчителя природничих наук середньої школи. У 1965 році вона стала науковим співробітником Коледжу штату Вірджинія, вивчаючи фізику аерозолів. У 1967 році Дарден здобула там ступінь магістра та продовжила викладати математику[8].
Того ж року її найняли аналітиком даних у Дослідницький центр НАСА в Ленглі. Дарден починала в «комп'ютерній групі», виконуючи обчислення для інженерів. Вона автоматизувала процес, написавши комп'ютерні програми.
Після переходу до аерокосмічних досліджень у 1973 році Дарден отримала підвищення до аерокосмічного інженера завдяки її начальнику Джону В. Беккеру. Хоча раніше її ледь не звільнили[4]. Її перші відкриття у 1960-х і 1970-х роках призвели до революції в аеродинамічному дизайні для створення звукових ударів з низьким рівнем шуму[9][10]. У 1983 році Дарден здобула ступінь доктора філософії в Університеті Джорджа Вашингтона.
У 1989 році Дарден призначили керівником команди з вивчення звукових ударів. Вона працювала над проєктами для зменшення негативних наслідків звукових ударів, як-от шумове забруднення та руйнування озонового шару. Її команда випробувала нові конструкції крила та носа для надзвукових літаків. Вона також розробила комп'ютерну програму для імітації звукових ударів[8].
У лютому 1998 року уряд скасував програму «без зайвого шуму або оголошень у пресі»[11]. Анотація 1998 року, опублікована Дарден, описує програму як зосереджену на «технологіях, необхідних для розвитку екологічно чистого, економічно життєздатного високошвидкісного цивільного транспорту (ВШЦТ)»[12]. Дарден написала понад 50 статей із загальної галузі авіаційного проєктування, спеціалізуючись на критичному потоці та проєктуванні закрилків, а також на прогнозуванні та мінімізації звукових ударів.
Обчислювачі НАСА
ред.У 1935 році перші афроамериканські жінки-математики були прийняті на роботу в НАСА (Національне управління з аеронавтики та дослідження космічного простору) як обчислювачі[13]. Оскільки багато чоловіків воювали за кордоном під час Другої світової війни, це збільшило можливості для роботи як білим, так і афроамериканським жінкам. Обчислювачі робили обчислення для підтримки досліджень польотів літаків, а згодом і ракет[14]. Оскільки в штаті Вірджинія, де знаходився Дослідницький центр, панувала расова сегрегація, у закладі, який розташований неподалік Гемптона, дотримувались законів Джима Кроу. Ситуація змінилася після прийняття Закону про громадянські права 1964 року, який забороняв сегрегацію[15].
Колектив, якому колись було доручено обробити десятки зібраних даних льотних випробувань, до 1940-х років здобув репутацію «людських комп'ютерів», які були важливими для роботи НАСА. Протягом 1950-х і 1960-х років більшість цих жінок отримали можливість працювати техніками та інженерами[16].
Після здобуття ступеня магістра математики в Університеті штату Вірджинія в якому вона викладала, Дарден почала працювати в комп'ютерній групі НАСА у 1967 році. До того часу комп'ютери все частіше використовувалися для складних обчислень для підтримки інженерії та проєктування. У 1989 році Дарден залишила комп'ютерну групу, щоб обійняти посаду інженера, яка передбачала роботу над зменшенням звукового удару під час надзвукового польоту. Вона здобула ступінь доктора філософії у 1983 році (за підтримки НАСА) та стала відомою завдяки своїм дослідженням як «один із видатних експертів НАСА з надзвукових польотів і звукових ударів»[16]. Дарден стала першою афроамериканкою в Ленглі, яка отримала підвищення до найвищого рангу на державній федеральній службі.
У березні 2007 року Дарден пішла у відставку з посади директора Управління стратегічних комунікацій та освіти НАСА[17].
Нагороди
ред.У 1985 році Дарден отримала нагороду доктора А. Т. Везерса за технічні досягнення від Національної технічної асоціації. У 1987 році вона отримала премію Кендіс від Національної коаліції 100 чорношкірих жінок[18]. Вона отримала три Сертифікати видатної роботи від Дослідницького центру Ленглі у 1989, 1991 та 1992 роках[8].
28 січня 2018 року Дарден отримала Президентську громадянську нагороду в Гемптонському університеті на знак визнання її внеску та службу"[19].
19 грудня 2018 року Дарден здобула почесний ступінь Університету штату Північна Кароліна[20].
19 травня 2019 року Дарден здобула почесний ступінь Університету Джорджа Вашингтона[21].
У 2019 році Дарден нагородили Золотою медаллю Конгресу[5].
Вона прочитала «Лекцію Крістін Дарден» на конференції MathFest у 2021 році[22].
Примітки
ред.- ↑ https://www.ncwit.org/profile/christine-mann-darden
- ↑ Smith J. C. Notable Black American Women — Т. 3.
- ↑ а б в Black Women Scientists in the United States — Indiana University Press, 1999. — С. 74. — ISBN 978-0-253-33603-3
- ↑ а б H.R.1396 - Hidden Figures Congressional Gold Medal Act. Congress.gov. Процитовано 9 листопада 2019.
- ↑ а б NASA - Standing on the Shoulders of a Computer. www.nasa.gov (англ.). Процитовано 9 вересня 2016.
- ↑ а б Kessler, James H.; Kidd, J.S.; Kidd, Renée S.; Morin, Katherine A. (1996). Distinguished African American Scientists of the 20th Century. Phoenix, Arizona: Greenwood Publishing Group. с. 60–63. ISBN 9780897749558.
- ↑ а б в Oakes, Elizabeth (2002). International Encyclopedia of Women Scientists. New York: Facts on File. с. 81–82. ISBN 0-8160-4381-7.
- ↑ Darden, Christine (1977). Sonic Boom Theory: Its Status in Prediction and Minimization. Journal of Aircraft. 129.
- ↑ Darden, Christine (1 січня 1979). Sonic-Boom Minimization With Nose-Bluntness Relaxation (PDF). Technical Journal. Процитовано 8 вересня 2016.
- ↑ Reynolds, Randolph S. (2004). An Overview of the Demise of NASA's High Speed Research Program. Journal of Aviation/Aerospace Education & Research. 14 (1). Процитовано 8 вересня 2016.
- ↑ Darden, Christine (11 вересня 1998). An Overview of NASA's HSR Program: Environmental Issues and Economic Concerns (PDF). European Community on Computational Methods in Applied Sciences.
- ↑ Garber, Todd Messer, Claire Rojstaczer, and Steve. NACA Overview. history.nasa.gov. Процитовано 17 липня 2018.
- ↑ "When Computers Wore Skirts:" Katherine Johnson, Christine Darden, and the "West Computers" | American Institute of Physics. www.aip.org. 4 серпня 2016. Процитовано 9 вересня 2016.
- ↑ Civil Rights Act of 1964 (U.S. National Park Service). www.nps.gov (англ.). Процитовано 17 липня 2018.
- ↑ а б Atkinson, Joe (24 серпня 2015). From Computers to Leaders: Women at NASA Langley. NASA Langley. Процитовано 9 вересня 2016.
- ↑ More Than 40 Take the Buyout, Retire. The Researcher News. 4 квітня 2007. Архів оригіналу за 7 грудня 2022. Процитовано 8 вересня 2016.
- ↑ CANDACE AWARD RECIPIENTS 1982-1990, Page 2. National Coalition of 100 Black Women. Архів оригіналу за 14 березня 2003.
- ↑ Hampton University to celebrate Founder's Day with founder's great-grandson, alumni. Daily Press. 24 січня 2018.
- ↑ NASA Engineer, Leader to Give NC State Fall Commencement Speech.
- ↑ Commencement Week 2019: What You Need to Know.
- ↑ Invited Addresses | Mathematical Association of America. www.maa.org. Архів оригіналу за 4 червня 2021. Процитовано 4 червня 2021.