Вікіпедія

Крістін Кауфманн

Немає перевірених версій цієї сторінки; ймовірно, її ще не перевіряли на відповідність правилам проекту.

Крістіна Марія Кауфманн (нім. Christine Maria Kaufmann; 11 січня 1945 — 28 березня 2017) — німецько-австрійська[6] актриса і підприємиця. Дочка німецького батька і французької матері, вона отримала премію «Золотий глобус» за кращий дебют актриси в 1961 році. В свої 40 Кауфманн називалася «найкрасивішою бабусею в Німеччині».[7][8][9]

Крістін Кауфманн
нім. Christine Kaufmann Редагувати інформацію у Вікіданих
Кауфманн у 2014
Кауфманн у 2014
Кауфманн у 2014
Дата народження11 січня 1945(1945-01-11)[1][2][…] Редагувати інформацію у Вікіданих
Місце народженняЛенгдорф, Верхня Баварія, Німеччина Редагувати інформацію у Вікіданих
Дата смерті28 березня 2017(2017-03-28)[4][5][…] (72 роки) Редагувати інформацію у Вікіданих
Місце смертіМюнхен, Баварія, Німеччина Редагувати інформацію у Вікіданих
ПохованняЕр Редагувати інформацію у Вікіданих
Громадянство Німеччина Редагувати інформацію у Вікіданих
Професіяактриса
Нагороди
IMDbID 0442304 Редагувати інформацію у Вікіданих
christinekaufmann.eu Редагувати інформацію у Вікіданих
CMNS: Крістін Кауфманн у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Життя і кар'єра

ред.

Кауфманн народилася в Ленгдорфі, Штирії, Австрія, потім в складі нацистської Німеччини. Її мати, Женев'єва Кауфманн (уроджена Гаваерт), була французькою; її батько, Йоганнес Кауфманн, був офіцером і інженером німецькому Люфтваффе.[10] Крістін Кауфманн також мала черкеський родовід.[11]

Виросла в Мюнхені, Баварія, Кауфманн стала балериною в Мюнхенській опері. Вона почала свою кар'єру в кіно у семирічному віці в The White Horse Inn (1952), але привернула увагу публіки у фільмі Rose-Girl Resli (1954). Вона отримала міжнародне визнання, коли знялася зі Стівом Рівзом в «Останніх днях Помпеї» (1959) і Кірком Дугласом в «Місто без жалю» (1961). У наступному році вона з'явилася у «Втеча зі Східного Берліна» (1962).

У 18 років в 1963 році Кауфманн вийшла заміж за Тоні Кертіса, американського актора, якого вона зустріла під час зйомок «Тараса Бульби» (1962). У них були дві дочки, Олександра (19 липня 1964 роки) і Аллегра (11 липня 1966 року). Пара розлучилася в 1968 році. Кауфманн відновила свою кар'єру, яку вона перервала під час шлюбу. Кауфман одружувалася ще три рази: телевізійний режисер Ахім Ленц (1974–76), музикант і актор Рено Екштейн (1979—1982) та ілюстратор Клаус Зей (1997—2011).[12]

На німецькому телебаченні Кауфманн зізналася, що також мала відносини з Ворреном Бітті.[13][14]

Кауфманн також була успішним бізнесменом. Вона створила свою лінію косметичних продуктів, яка добре продається в Німеччині. Вона написала кілька книг про красу і здоров'я, а також дві автобіографії. Вона говорила на трьох мовах: німецькою, англійською та французькою.

Кауфманн любила подорожувати. Вона часто переїжджала з одного місця в інше — рису, яку вона вважала, успадкувала від своїх черкеських предків.

Кауфманн померла 28 березня 2017 року Мюнхені від лейкемії у 72-річному віці.

Вибрана фільмографія

ред.
  • The White Horse Inn (1952)
  • Salto Mortale (1953)
  • The Monastery's Hunter (1953)
  • Rose-Girl Resli (1954)
  • When the Alpine Roses Bloom (1955)
  • The Winemaker of Langenlois (1957)
  • Дівчата в уніформі (1958)
  • First Love (1959)
  • Останні дні Помпеї (1959)
  • Toto, Fabrizi and the Young People Today (1960)
  • Labbra rosse (1960)
  • The Last Pedestrian (1960)
  • Town Without Pity (1961)
  • Via Mala (1961)
  • Помста Марсельца (1961)
  • Constantine and the Cross (1961)
  • The Phony American (1961)
  • Escape from East Berlin (1962)
  • Terror After Midnight (1962)
  • Taras Bulba (1962)
  • Swordsman of Siena (1962)
  • Wild and Wonderful (1964)
  • Love Birds (de) (1969)
  • Das Bastardzeichen (1970, TV film)
  • Wie ein Blitz (de) (1970, TV miniseries)
  • Murders in the Rue Morgue (1971)
  • Der Kommissar: Traum eines Wahnsinnigen (1972, TV)
  • Der Tod der Maria Malibran (fr) (1972)
  • Willow Springs (fr) (1973)
  • Світ на дроті (1973, TV film)
  • Zum Abschied Chrysanthemen (1974)
  • Auf Biegen oder Brechen (1976)
  • Інспектор Деррік — Сезон 4, Епізод 02: «Hals in der Schlinge» (1977, ТВ)
  • Red Rings of Fear (1978)
  • Der ganz normale Wahnsinn (1979, TV series)
  • Egon Schiele — Exzess und Bestrafung (1980)
  • Day of the Idiots (1981)
  • Лілі Марлен (1981)
  • Лола (1981)
  • Monaco Franze — Der ewige Stenz (1982, TV series)
  • The Roaring Fifties (1983)
  • Кафе «Багдад» (1988)
  • Важко бути богом (1989)
  • Wenn das die Nachbarn wüßten (1990, телесеріал)
  • Im Namen des Gesetzes: Dunkle Ahnung (2008, TV)

Примітки

ред.
  1. ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #118908979 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. ↑ а б Find a Grave — 1996.
  3. ↑ Filmportal.de — 2005.
  4. ↑ Schauspielerin Christine Kaufmann ist tot / Hrsg.: H. Paeschke, H. Schwab-Felisch, J. Moras et al. — Stg: Klett-Cotta Verlag, 1947. — ISSN 0026-0096; 2510-4179
  5. ↑ Schauspielerin Christine Kaufmann ist tot / Hrsg.: H. Markwort — FOCUS Magazin Verlag, 1993. — ISSN 0943-7576
  6. ↑ "Christine Kaufmann über die Entführung ihrer Töchter [Архівовано 28 березня 2017 у Wayback Machine.] in T-online (Retrieved at 28. March 2017)
  7. ↑ Kaufmann, Christine (2012). Der Sex-Appeal der schönsten Großmutter Deutschlands. ChristineKaufmann. Архів оригіналу за 11 липня 2015. Процитовано 11 липня 2015.
  8. ↑ Kraft, Katja (2015). Christine Kaufmann – Deutschlands schönste Oma wird 70 [Christine Kaufmann – Germany's most beautiful grandmother turns 70]. Hamburger Abendblatt (German) . Hamburg. Архів оригіналу за 8 липня 2015. Процитовано 11 липня 2015.
  9. ↑ Deutschlands berühmte Großmütter [Germany's famous grandmothers]. Die Welt (German) . Berlin. 11 червня 2006. Архів оригіналу за 12 липня 2015. Процитовано 11 липня 2015.
  10. ↑ Das Doppelleben der Christine Kaufmann [The double life of Christine Kaufmann]. RP Online (German) . Frankfurt am Main. 2005. Архів оригіналу за 1 грудня 2017. Процитовано 11 липня 2015.
  11. ↑ Hinkofer, Christine (2014). Christine Kaufmann: Die Lust und Last zu reisen (Інтерв'ю). Інтерв'юери: Christine Kaufmann. Munich. Архів оригіналу за 12 липня 2015. Процитовано 11 липня 2015.
  12. ↑ http://www.cosmopolis.ch/english/film/christine_kaufmann_e020000.htm
  13. ↑ Lafer! Lichter! Lecker! ZDF, November 1, 2014.
  14. ↑ von Mutius, Franziska (2014). Christine Kaufmann schreibt Hollywood-Affären [Christine Kaufmann writes Hollywood affairs]. Bild (German) . Berlin. Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 11 липня 2015.

Посилання

ред.
Отримано з https://uk.wiki.x.io/wiki/Крістін_Кауфманн