Вікіпедія

Кузів Орест-Василь Богданович

український художник
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Кузів.

Орест-Василь Богданович Кузів (нар. 13 січня 1997, м. Івано-Франківськ) — український художник. Член Національної спілки художників України. Син Богдана та Оксани Кузівих[1][2].

Орест-Василь Кузів
Орест-Василь Богданович Кузів
Народився13 січня 1997(1997-01-13) (27 років)
Івано-Франківськ, Україна
ГромадянствоУкраїна Україна
Національністьукраїнець
Діяльністьхудожник
Alma materНаціональна академія образотворчого мистецтва і архітектури і Львівська національна академія мистецтв
ЧленствоНаціональна спілка художників України
БатькоКузів Богдан Богданович
МатиКузів Оксана

Життєпис

ред.

Орест-Василь Кузів народився 13 січня 1997 року в Івано-Франківську[3].

Закінчив факультет образотворчого мистецтва і реставрації Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури (2018, майстерня народного художника України Василя Забашти), магістратуру факультету образотворчого мистецтва і реставрації Львівської національної академії мистецтв (2020)[3][4].

Волонтерить під час повномасштабного російського вторгнення в Україну[5][6].

Творчість

ред.

Автор більше 1000 картин[1]. Роботи зберігаються в приватних колекціях України, Німеччини, США[7][8].

Персональні виставки

ред.
  • 2024 — Рефлексії душі, Центр сучасного мистецтва, Івано-Франківськ[9]
  • 2024 — Мій світ, Музей-майстерня Івана Кавалерідзе, Київ[10]
  • 2024 — Магія ночі, Центр сучасного мистецтва, Івано-Франківськ[1][2]
  • 2020 — Копички, фортечна галерея «Бастіон», Івано-Франківськ[7]
  • 2019 — Мій обрій, фортечна галерея «Бастіон», Івано-Франківськ[11]
  • 2018 — До світла, музей мистецтв Прикарпаття, Івано-Франківськ[11]
  • 2013 — Удвох по стежині малярства, Івано-Франківськ (спільно з батьком Богданом)[12]

Нагороди

ред.
  • Міжнародна мистецька премія імені Сергія Васильківського (2021) — за серію живописних полотен «Різдво» з циклу «Наші свята» та за прославлення краси природи Прикарпаття[13];
  • Івано-Франківська обласна премія імені Ярослава Лукавецького в номінації «Образотворче мистецтво» (2023) — за вагомі творчі здобутки в галузі живопису та волонтерські виставкові проєкти[14];
  • орден «За розбудову України» (2020)[15].

Примітки

ред.
  1. ↑ а б в Анастасія Томин, Тетяна Зелінська (18 січня 2024). «Магія ночі»: художник Орест Кузів презентував свою виставку (Фото). Galka.if.ua.
  2. ↑ а б Юлія Март (18 січня 2024). «Магія ночі»: в Івано-Франківську відкрилася виставка вечірніх пейзажів Ореста Кузіва. Відео. РАІ.
  3. ↑ а б Молодий Івано-Франківський художник Орест Кузів. Художники Прикарпаття.
  4. ↑ Випускники кафедри монументального живопису. Львівська національна академія мистецтв.
  5. ↑ Ольга Гах, Наталія Понеділок (5 травня 2022). Креативні ініціативи на підтримку армії. Ukraїner.
  6. ↑ Христина Ткачук (3 травня 2022). Художник Орест Кузів продає свої картини, щоб допомогти ЗСУ. Портал ексклюзивного контенту.
  7. ↑ а б Ірина Андріїв, Наталія Димніч (2 серпня 2020). Копички Ореста Кузіва. У Франківську художник відкрив п'яту персональну виставку. Суспільне Новини.
  8. ↑ Руслана Полівчак, Каріна Борисевич (26 квітня 2022). «Роблю свій внесок у нашу перемогу». Художник із Франківська розпродує картини, аби допомогти ЗСУ. Суспільне Новини.
  9. ↑ Руслана Гочіяєва Шевчук. «Рефлексії душі»: Орест Кузів у Франківській ратуші (Фото). ПІК.
  10. ↑ «Мій світ» Ореста Кузіва: новий погляд на український живопис. Благодійний фонд Віктора Лещинського. 23 листопада 2024.
  11. ↑ а б Магія ночі. У Франківську відкрили виставку молодого художника Ореста Кузіва. Інформатор. 17 січня 2024.
  12. ↑ В Івано-Франківську спільну виставку картин представили Богдан та Орест Кузіви. Бліц інфо. 11 жовтня 2013.
  13. ↑ Генрі Ягодкін (12 жовтня 2021). Названі лауреати Міжнародної мистецької премії імені Сергія Васильківського за 2021 рік. Українська літературна газета.
  14. ↑ В Івано-Франківську вручили обласну премію імені Ярослава Лукавецького. Західний кур'єр. 28 квітня 2023.
  15. ↑ Франківського художника нагородили орденом «За розбудову України». Франківчани. 30 серпня 2020.

Джерела

ред.
  • Біла, А. Ця загадкова магія Карпат // Дзвін. — 2020. — № 3. — С. 236—240.
  • Матоліч, І. Молода парость — Орест Кузів // Образотворче мистецтво. — 2021. — № 4. — С. 134—135.

Посилання

ред.
Отримано з https://uk.wiki.x.io/w/index.php?title=Кузів_Орест-Василь_Богданович&oldid=44167837