Курмашев Олексій Васильович
Олексі́й Васи́льович Курма́шев (30 січня 1980 Калінінград, Росія, — 28 серпня 2014 Дебальцеве, Донецька область, Україна) — військовик, снайпер, старший солдат резерву Батальйону імені Кульчицького.
| Курмашев Олексій Васильович | ||
|---|---|---|
 Старший солдат | ||
 | ||
| Загальна інформація | ||
| Народження | 30 січня 1980 Калінінград, Росія | |
| Смерть | 28 серпня 2014 (34 роки) Дебальцеве, Донецька область, Україна | |
| Псевдо | «Альпініст» | |
| Військова служба | ||
| Роки служби | 2014 | |
| Приналежність |  Україна | |
| Вид ЗС |  Національна гвардія | |
| Формування | ||
| Війни / битви | Війна на сході України | |
| Нагороди та відзнаки | ||
| ||
Проживав в Умані. Загинув у ході україно-російської війни, коли колона Нацгвардії на маршруті Дебальцеве — Вуглегірськ потрапила у ворожу засідку. 4 солдати батальйону імені Кульчицького загинули, 19 поранено[1].
Біографія
ред.
Курмашев Олексій Васильович народився 30 січня 1980 року в окупованому Росією Кенігсбергу. Сім'я переїхала до Умані. Де Олексій закінчив школу № 7, потім навчався в Уманському професійному ліцеї.
Олексій Курмашев був добровольцем. Щойно в Умані почали формувати загін Нацгвардії, він одним із перших записався до його складу. Пройшов три тижні військової підготовки. А потім разом із побратимами поїхав у зону АТО, на гору Карачун. Він мужньо вистояв усі бої і лише після перемоги, визволення гори від терористів, повернувся додому. Відпочив і знову пішов у бій.
Загинув 28 серпня в районі міста Дебальцеве Донецької області. Колона підрозділів Національної гвардії та Збройних сил України, що рухалась на допомогу силам АТО за маршрутом Дебальцеве — Комісарівка, потрапила в засідку.
|
|
|
Без Олексія лишились мама і дві старші сестри.
Нагороди та вшанування
ред.- Указом Президента України від 14 листопада 2014 р. № 873/2014 «за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі», нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[3].
- Його портрет розміщений на меморіалі «Стіна пам'яті полеглих за Україну» у Києві: секція 3, ряд 6, місце 15
- Вшановується 28 серпня на щоденному ранковому церемоніалі вшанування українських захисників, які загинули цього дня у різні роки внаслідок російської збройної агресії[4]
- Почесна відзнака «За заслуги перед Черкащиною» (посмертно)
- Почесний громадянин міста Умань" (посмертно)
- 15 грудня 2014 року в Уманському НВК «Загальноосвітня школа І–ІІІ ступенів № 7-колегіум» відкрито меморіальну дошку на честь Олексія Курмашева
Див. також
ред.Втрати силових структур внаслідок російського вторгнення в Україну (24 серпня — 31 серпня 2014)
Примітки
ред.- ↑ Сили АТО потрапили у засідку під Дебальцевим [Архівовано 29 грудня 2014 у Wayback Machine.], Українська правда, 29 серпня 2014
- ↑ http://novadoba.com.ua/9668-shpolyanyn-viktor-savchuk-dyvom-vyzhyv-potrapyvshy-u-zasidku-pid-debalcevym.html Вдячність у словах матері солдата, Марії Савчук, про ангела-охоронця її сина.
- ↑ Указ Президента України від 14 листопада 2014 року № 873/2014 «Про відзначення державними нагородами України»
- ↑ У Міноборони вшанували пам'ять загиблих захисників України
Посилання
ред.- про солдата Курмашева Олексія Васильовича [Архівовано 21 лютого 2015 у Wayback Machine.]
- зустріч з матір'ю колишнього учня, воїна-учасника АТО, який загинув в зоні бойових дій
- Уманському навчально-виховному комплексі № 7 — колегіумі відкрили меморіальну дошку учаснику АТО [Архівовано 21 лютого 2015 у Wayback Machine.]
- відео в пам'ять Олексія Курмашева
- Умань прощалася зі своїм героєм — Олексієм Курмашевим
- Його життя врятував земляк з Умані, але сам при цьому загинув [Архівовано 23 листопада 2016 у Wayback Machine.]
- Уманська міська рада
|
Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |