Курортне (Керченський район)
Куро́ртне (до 1948 — Мама́[1], крим. Mama) — село Керченського району Автономної Республіки Крим.
| село Курортне | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Україна
|
| Регіон | Автономна Республіка Крим |
| Район/міськрада | Керченський район |
| Рада | Войковська сільська рада |
| Код КАТОТТГ | UA01100090030049514 |
| Облікова картка | Курортне |
| Основні дані | |
| Населення | 171 |
| Поштовий індекс | 98221 |
| Телефонний код | +380 6557 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 45°28′27″ пн. ш. 36°20′32″ сх. д. / 45.47417° пн. ш. 36.34222° сх. д. |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 98221, Автономна Республіка Крим, Ленінський район, с. Войкове, вул. Шосейна, 10 |
| Карта | |
  Курортне | |
 Курортне | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Курортне та риболовецьке село в північній частині Керченського півострова на березі Азовського моря (бухта Морської Піхоти).
На мисі Зюк виявлено ймовірне давньогрецьке городище Зенон Херсонес.
Збереглася старообрядницька церква (1913).
Поруч із селищем розташоване знамените своїми цілющими властивостями озеро Чокрак.
Туристів в Курортному приваблюють довгі піщані пляжі, наявність питного джерела води, лікувальні сірководневі джерела.[2]
Історія
ред.Вперше в доступних зустрічається в «Відомості про кількість селищ, назви оних, у них дворів … що у Феодосійському повіті від 14 жовтня 1805 року», за якою в селі Мама було 4 двори та 38 жителів.[3] Поруч з селом, що стало називатися Мама Татарська, була заснована колонія російських старообрядців Мама Російська.[4]
Після депортації у травні 1944 року кримських татар, 12 серпня 1944 року було прийнято постанову № ГОКО-6372с «Про переселення колгоспників у райони Криму», й у вересні цього року у район приїхали перші новосели — 204 сім'ї з Тамбовської області.[5]
18 травня 1948 року Указом Президії Верховної Ради РРФСР село Мама перейменували на село Мисове.[6]
До 1968 року Мисове було перейменовано на Курортне.
Примітки
ред.- ↑ також Мама́ Татарська та Мама́ Російська, до 1970-х років — Мисове
- ↑ Село Курортне (Керченський): онлайн путівник Курортним. travels.in.ua (англ.). Процитовано 15 серпня 2024.
- ↑ Лашков Ф. Ф.. Сборник документов по истории Крымско-татарского землевладения. // Известия таврической учёной комиссии / А.И. Маркевич. — Таврическая учёная архивная комиссия. — Симферополь: Типография Таврического губернского правления, 1897. — Т. 26. — С. 136.
- ↑ шоссе, Журнал Eclectic Адрес: Алтуфьевское; Д. 100; Офис 1; Москва (2 лютого 2015). Онлайн. Журнал Eclectic (ru-RU) . Процитовано 15 серпня 2024.
- ↑ Постановление ГКО № 6372с от 12.08.44 — Викитека. ru.wikisource.org (рос.). Процитовано 15 серпня 2024.
- ↑ Указ Президиума ВС РСФСР от 18.05.1948 о переименовании населённых пунктов Крымской области — Викитека. ru.wikisource.org (рос.). Процитовано 15 серпня 2024.
.svg){kind=small}
|
Це незавершена стаття з географії Криму. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |