Курячі Лози
Ку́рячі Ло́зи — село в Україні, у Кривоозерській селищній громаді Первомайського району Миколаївської області. Населення становить 1698 осіб.
| село Курячі Лози | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| |||||
| Країна |  Україна
| ||||
| Область | Миколаївська область | ||||
| Район | Первомайський район | ||||
| Тер. громада | Кривоозерська селищна громада | ||||
| Код КАТОТТГ | UA48080090100010027 | ||||
| Основні дані | |||||
| Засноване | 1762 | ||||
| Населення | 1698 | ||||
| Площа | 4,001 км² | ||||
| Густота населення | 424,39 осіб/км² | ||||
| Поштовий індекс | 55120 | ||||
| Телефонний код | +380 5133 | ||||
| Географічні дані | |||||
| Географічні координати | 48°5′0″ пн. ш. 30°20′42″ сх. д. / 48.08333° пн. ш. 30.34500° сх. д. | ||||
| Середня висота над рівнем моря |
168 м | ||||
| Місцева влада | |||||
| Адреса ради | 55100, Миколаївська обл., Первомайський р-н, смт Криве Озеро, вул. 1 Травня, 15 | ||||
| Карта | |||||
  Курячі Лози | |||||
 Курячі Лози | |||||
| Мапа | |||||
| |||||
|
| |||||
Біля села розташоване заповідне урочище «Курячі Лози».
Історія
ред.В окрузі знайдені клади і поселення IV тис. до н. е. (трипільська культура) і епохи пізньої бронзи (кінець II тис. до н. е.).
Вперше село згадується в документах Подільської єпархії в 1762 році. Назва села ймовірно пов'язана з густими зарослями верболозу де були гнізда диких курей.
У XVIII ст. землі сучасної Миколаївщини починають активно освоюватись під захистом Війська Запорізького — одночасно і поряд засновуються зимівники, місце проживання, реєстрових, військових козаків і звичайні села, місце проживання, вільних козаків, козаків-селян, козаків-хліборобів, втікачів від польського гніту.
Саме такі вільні селяни-козаки-хлібороби, втікачі від панського гніту з Поділля і Київщини і заснували село Курячі Лози як навколишні сіле, зимівники і хутори. Дуже швидко у села об'явився володар — князь Любомирський, який спочатку надавав їм певні пільги, але з часом вони потрапили у повну залежність (3-4 дні панщини, різні повинності, натуральний і грошовий чинш).
В 1784 році згадано 60 дворів і 406 жителів. Північно-східна частина села, аж до встановлення радянської влади називалась Адамівкою.
В 1914 році в селі проживало більш ніж 2500 чоловік.
У 20 сторіччі село дуже постраждало внаслідок Голодомору 1932—33 рр. та репресій 1937—38 рр.
Населення
ред.Мова
ред.Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[1]:
| Мова | Кількість | Відсоток |
|---|---|---|
| українська | 1665 | 98.06% |
| російська | 21 | 1.23% |
| румунська | 8 | 0.47% |
| гагаузька | 2 | 0.12% |
| вірменська | 1 | 0.06% |
| інші/не вказали | 1 | 0.06% |
| Усього | 1698 | 100% |
Відомі односельці
ред.- Уродженцем села є народний артист Української РСР Д. В. Борщов.
- С. А. Панасюк — учитель історії, краєзнавець, який брав участь у дослідженні «Сабатинівського човна»;
Джерела
ред.- Kuracze łozy // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1883. — Т. IV. — S. 890. (пол.)
- Погода в селі Курячі Лози [Архівовано 7 червня 2016 у Wayback Machine.]
- Сабатинівський човен: слідами знахідки [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
- http://www.radiosvoboda.org/content/article/911874.html [Архівовано 1 березня 2014 у Wayback Machine.]
- http://donklass.com/arhiv/histdisk/golodomor/golodomor/evidence.php-id=968.htm
- Розвідки з історії українського козацтва [Архівовано 22 лютого 2020 у Wayback Machine.]