Куценко Пилип Євдокимович
Пилип Євдокимович Куценко (1908, Великий Бурлук — 6 лютого 1968) — український радянський діяч сільського господарства, працював на керівних посадах у радгоспі «Червона Хвиля» у Великобурлуцькому районі та радгоспу № 7 у Чугуївському районі. Герой Соціалістичної Праці.
| Куценко Пилип Євдокимович | |
|---|---|
 | |
| Народився | 1908 Великий Бурлук, Вовчанський повіт, Харківська губернія, Російська імперія |
| Помер | 6 лютого 1968 Іванівка, Чугуївський район, Харківська область, Українська РСР, СРСР |
| Поховання | Іванівка |
| Країна |  Російська імперія СРСР |
| Діяльність | працівник сільського господарства |
| Нагороди |   |
Життєпис
ред.Пилип Куценко народився у 1908 році у селі Великий Бурлук в українській селянській родині. Здобув середню освіту, після Німецько-радянської війни працював у радгоспі «Червона Хвиля» на посаді керівника першого відділення. У 1947 році радгосп зібрав рекордну кількість зернових культур. Особливо великі показники були у заготовленні озимої пшениці, зокрема відділення Куценко зібрало 32,75 центнера зерна з гектара на загальній площі у 376 гектарів. За що Президія Верховної ради СРСР указом від 13 березня 1948 року надала Пилипу Куценку звання Героя Соціалістичної Праці з врученням ордена Леніна та медалі «Серп і Молот». Окрім нього, звання героя отримали ще вісім робітників «Червоної Хвилі», це був директор радгоспу Олександр Майборода та ланкові: Марія Губіна, Варвара Житник, Катерина Колесник, Тетяна Лідовська, Пелагія Олійник, Ганна Пасмур і Варвара Сіренко. Пилип Куценко продовжував працювати у радгоспі до 1950 року, коли його направили до номерного радгоспу № 7 у Чугуївському районі, де він працював до виходу на пенсію. Помер Пилип Куценко 6 лютого 1968 року і був похований у селі Іванівка Чугуївського району[1][2][3].
Нагороди
ред.- Герой Соціалістичної праці (13.03.1948)[1]
- орден Леніна (13.03.1948)[1]
- медаль «Серп і Молот» (13.03.1948)[1]
- медалі[1]
Примітки
ред.- ↑ а б в г д Дикань, 2008, с. 262.
- ↑ Оковита, 2017, с. 21—22.
- ↑ Історична довідка про Іванівську сільську раду (до 2017 року). chkalovskaotg.gov.ua. Чкаловська сільська громада. Архів оригіналу за 28 лютого 2022. Процитовано 4 травня 2022.
Джерела
ред.- Дикань А. П. Золотые звезды Харьковщины : [рос.]. — Харьков : Полиграфист, 2008. — С. 262. — 494 с. — ISBN 966-7834-70-5.
- Оковита К. О. Слава і гордість краю бурлуцького. — Харків : Контраст, 2017. — 192 с. — ISBN 978-617-7405-08-4.