Кущик Віктор Вікторович

Вікток Кущик
Кущик Віктор Вікторович
Вікток Кущик; Кущик Віктор Вікторович
Головний сержант
Загальна інформація
Народження	11 січня 1993; Нетішин
Смерть	10 травня 2024 (31 рік)
Поховання	Ужгород
Псевдо	«Азіат»
Військова служба
Роки служби	2014—?, 2022—2024
Приналежність	Україна
Вид ЗС	Збройні сили
Рід військ	Гірська піхота
Формування	128 ОГШБр
Війни / битви	російсько-українська війна російське вторгнення 2022 року;
Нагороди та відзнаки

іВі́ктор Ві́кторович Ку́щик (1993—2024) — головний сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни. Повний кавалер ордена «За мужність».

Життєпис

Народився 11 січня 1993 в місті Нетішин Хмельницької області.

Після закінчення 1-ої нетішинської школи навчався в Севастопольському суднобудівельному училищі, проходив строкову службу в лавах НГУ. У 2014 році став на захист Батьківщини.

Після повномасштабного вторгнення, доросліший та досвідченіший, він знову повернувся до лав ЗСУ та продовжив обороняти країну. Був нагороджений орденами «За мужність» ІІ і ІІІ ступенів, відзнакою Президента України та бригадною відзнакою «Срібний Едельвейс».

Нагороди

3 червня 2022 указом президента нагороджений орденом «За мужність» ІІ ступеня^[1]

16 липня 2024 указом президента нагороджений орденом «За мужність» I ступеня^[2].

Загибель

Залишилися батьки, дружина Олександра та донька Діана. Похований на Пагорбі Слави в Ужгороді^[3]^[4]

Примітки

Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] Указ президента України №390/2022.

[2] Указ президента України №465/2024.

[:8-3] В Ужгороді попрощалися з полеглими Героями Іваном Бородіним та Віктором Кущиком (ФОТО).

[4] На війні загинув розвідник родом із Шепетівщини з позивним «Азіат».

[1]

[2]

[3]

[4]