Кипарис (геральдика)
Кипарис — природна негеральдична гербова фігура, що знайшла велике застосування в територіальній геральдиці країн Середземномор'я та Причорномор'я.
| Кипарис | |
|---|---|
.svg) | |
| Деталі |
Містичний символ смерті та жалоби, уособлення печалі та скорботи, оскільки використовувався при бальзамуванні тіла та виготовлення трун. Зображався на могильних пам'ятниках, оскільки вважався, що він оберігає тіло від розкладу. У геральдиці передбачається, що кипарис є символом життя, вічної слави і надії на довгий, міцний і вічний світ.
Історія
ред.У Давньогрецькій міфології кипарис мав подвійну репутацію: він був символом похмурого бога підземного царства Гадеса і водночас життєрадісніших богів — Зевса, Аполлона, Афродіти та Гермеса. Ця суперечливість пояснює, чому згодом кипарис став символом відродження та життя після смерті та з цією символікою входив у стародавні родові герби шляхетних лицарів.
Давньоримський поет Овідій у своєму творі «Метаморфози» передає легенду про Кипариса, юнака, який попросив богів звернути його в дерево, щоб вічно сумувати про свого улюбленця, оленя, якого він ненароком підстрелив на полюванні.
В Азії, як і інші вічнозелені дерева, символ довголіття та безсмертя.
Стародавні араби називали кипарис Деревом Життя. У мусульман, конусоподібна форма дерева стала підставою вважати його символом безсмертя.
У Китаї дим від спалювання кипарисових гілок — символ світлих сил, оберіг від нещастя.
У Біблії кипарис перераховується серед дерев, що ростуть у райському саду (Єз. 31:8). За деякими припущеннями, кипарис — це дерево гофер, з якого було зроблено ковчег Ноя. З приходом християнства символіка кипариса змінилася, із символу смерті він став символом вічного життя: із деревини кипариса часто роблять поклонний та натільний хрест.
У річпосполитській геральдиці цього символу практично немає.
В українській геральдиці широкого застосування не знайшло, за винятком за радянських часів у територіальній геральдиці невеликих поселень Криму.
Геральдика
ред.Геральдика немає нічого спільного з європейськими звичаями прикрашати кипарисами могили на цвинтарях, що є спадщиною древнього язичницького культу, що з підземним царством та її божеством, якому і присвячувалося дане дерево. У геральдиці кипарис символ життя, вічної слави та надії на вічний світ, з цією символікою він увійшов до гербів.
Як правило, кипарис зображується стовпом, в природному — зеленому кольорі. Якщо стовбур дерева відрізняється від крони дерева, він окремо блазонується в описі герба. Досить часто зображуються по три дерева і з корінням. Дуже рідко має якусь прикрасу (стрічка) і не зустрічаються його плоди (шишки).
Література
ред.
- Упоряд. В. М. Рошаль. Енциклопедія символів. Вид. Сова. М. 2008 Кипарис. стор. 742—743. ISNB 978-985-16-2097-1.
- Сост: Джованні Санті-Мадзіні. Геральдики. Історія, термінологія, символи та значення гербів та емблем. М. Вид: Астрель. Кипарис. стор. 352. ISBN 978-5-271-10044-4.