Лагівський замок
Замок Іоаннітів у Лагові (пол. Zamek joannitów w Łagowie, нім. Johanniterburg Lagow) — замок, розташований на півострові між озерами Лагув та Цеч у селі Лагув Свебодзінського повіту Любуського воєводства в Польщі.
Лагівський замок | ||||
---|---|---|---|---|
Вигляд замка з північного-сходу | ||||
52°20′5.07″ пн. ш. 15°17′31.67″ сх. д. / 52.3347417° пн. ш. 15.2921306° сх. д. | ||||
Тип | готель і замок | |||
Статус спадщини | об'єкт культурної спадщини Польщі[1] | |||
Країна | Польща | |||
Розташування | c. Лагув, Гміна Лагув, Свебодзінський повіт, Любуське воєводство | |||
Архітектурний стиль | готика | |||
Адреса | вул. Костюшка, 3 | |||
Сайт | zamek-lagow.com | |||
Лагівський замок у Вікісховищі |
Історія
ред.У другій половині XIII століття тут існувало прикордонне укріплення Асканіїв, що охороняло межу з Польщею. Коли кордон відсунувся далі на схід, замок був більше не потрібним і його передали родині фон Клепціг як лен.
З 1350 року Лагув став власністю Ордену кавалерів святого Йоана.
Після 1351 року було побудовано новий замок, який складався з двох прямокутних областей приблизно однакового розміру. Головну замкову будівлю було побудовано у східній частині, а господарське подвір'я у західній частині. У 1357 році було згадано комтура з Лагова, а у 1372 році вперше названо ім'я комтура — Генріх фон Ведель.
Коли замок Лагов у 1433 році опинився під загрозою нападу польсько-гуситських військ, комтур Бальтазар фон Шлібен вирішив перейти на сторону гуситів. У 1435 році комтуром Лагова був Ніколаус фон Колдіц, який до того був комтуром Темпельхофа. З 1449 по 1458 рік комтуром Лагова був Ліборіус фон Шлібен. У 1460, 1464 та 1467 роках замок слугував місцем зустрічі бранденбурзької ради для підготовки переговорів з Польщею.
Із запровадженням Реформації у Ноймарку у 1538 році, йоаніти з Бейлівіка Бранденбурга також стали протестантами. Оскільки комтур тепер мав сім'ю, інтер’єри замка було перебудовано. Під час Тридцятилітньої війни, у 1640 році, замок здобули шведські війська. Після завершення війни замок опинився під владою Бранденбурга-Пруссії.
У 1810 році королівським едиктом було розпущено Орден кавалерів святого Йоана, а його майно було секуляризоване. Після цього і аж до 1945 року замок перебував у приватній власності.
У наш час замок належить гміні, тут розташовується готель, ресторан та конференц-зал.
Світлини
ред.-
Замок та озеро Цеч
-
Вигляд замка зі сторони брами
-
Брама
-
Мархійська брама
-
Оборонний мур
Див. також
ред.Література
ред.- Obernitz, von Wilhelm. Lagow. Ein Buch der Heimat. Festschrift zum 700 jährigen Bestehen und zur 200. Jahrfeier als Stadt am 10. Juli 1927. Trowitzsch, Frankfurt an der Oder 1927.
- Obernitz, von Wilhelm. Führer durch Lagow und Umgebung. Trowitzsch, Frankfurt an der Oder, 1927.
- Gahlbeck, Christian. Lagow (Łagów) oder Sonnenburg (Słońsk). Zur Frage der Residenzbildung in der Ballei Brandenburg der Johanniter von 1317 bis 1527. В: Christian Gahlbeck, Heinz-Dieter Heimann, Dirk Schumann (Ред.): Regionalität und Transfergeschichte. Ritterordenskommenden der Templer und Johanniter im nordöstlichen Deutschland und in Polen (=Schriften der Landesgeschichtlichen Vereinigung für die Mark Brandenburg). Lukas-Verlag, Berlin 2014.
- Lagow/Łagów (Reihe Schlösser und Gärten der Neumark/Zamki i Ogrody Nowej Marchii.) Freundeskreis Schlösser und Gärten der Mark in der deutschen Gesellschaft e. V.
- ↑ Реєстр пам'яток — 2022.