Левицька Зеновія
Левицька Зеновія (псевдо: «Зена») (* 1914, с. Далява, Дрогобицький район, Львівська область — † лютий 1940, с. Устиянів, Нижньоустрицького району, тепер Польща) — крайова референтка жіночого сектору і зв'язку ОУН.
| Зеновія Левицька | |
|---|---|
 | |
| Загальна інформація | |
| Народження | 1914 с. Далява, Дрогобицький район, Львівська область |
| Смерть | лютий 1940 с. Устиянів, Нижньоустрицького району, тепер  Польща |
| Псевдо | "Зена" |
| Військова служба | |
| Приналежність |  Україна |
Життєпис
ред.Народилася 1914 року в селі Далява (тепер Дрогобицький район Львівська область). Батько був священиком у цьому селі, а мати вчителькою.
Навчалася в українській ґімназії у Дрогобичі, після її закриття польською владою у 1930 переїхала до Львова. Продовжила навчання у Господарській Школі Сестер Василіянок.
Працювала у Львові, а згодом у місті Долині.
Заарештована у 1938 році за націоналістичну діяльність. Після виходу з тюрми повернулася до Львова, де була призначена референткою жіночого сектора і зв’язку в Крайовій Екзекутиві ОУН, на чолі з Володимиром Тимчієм.
Брала участь у нарадах ОУН 9-10 лютого 1940 року в Кракові.
У кінці лютого разом із крайовим провідником Володимиром Тимчієм, Микитою Опришком та Теодором Оленьчаком поверталася в Україну для продовження боротьби проти більшовицьких загарбників. Після переходу кордону їх помітили чекісти-прикордонники і почали переслідування. В селі Устиянові (Нижньоустрицького району) відбувся бій і, щоб не опинитися живими в руках НКВД, четвірка підірвала себе гранатою.[1]
Примітки
ред.- ↑ Спільними зусиллями встановімо пам'ятник Провіднику ОУН Володимирові Тимчію-Лопатинському![недоступне посилання з червня 2019]
Див. також
ред.
Література
ред.- Мірчук Петро. Нарис історії ОУН 1920–1939 роки. — К.: Українська Видавнича Спілка, 2007. — 1008 ст. ISBN 966-410-001-3
Посилання
ред.- Перехід у вічність. [Архівовано 13 жовтня 2016 у Wayback Machine.]