Левицький Михайло Васильович (поет)
| Михайло Васильович Левицький | ||||
|---|---|---|---|---|
 Михайло Васильович Левицький | ||||
| Народився | 16 березня 1948 с. Пукеничі, Стрийський район, Львівська область, Україна | |||
| Помер | 11 квітня 2018 (70 років) Тернопіль | |||
| Поховання | с. Пукеничі, Стрийський район, Львівська область | |||
| Громадянство |  УРСР →  Україна | |||
| Національність | українець | |||
| Діяльність | поет, перекладач, художник | |||
| Alma mater | Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка | |||
| Мова творів | українська | |||
| Членство | Національна спілка письменників України і Національна спілка художників України | |||
| Нагороди |  | |||
| Премії | імені Іванни Блажкевич | |||
|
| ||||
 Левицький Михайло Васильович у Вікісховищі | ||||
Миха́йло Васи́льович Леви́цький (16 березня 1948, село Пукеничі Стрийського району Львівської області — 11 квітня 2018, Тернопіль) — український поет, перекладач, художник. Член Національних спілки письменників України (від 1981) та спілки художників України (від 1996), депутат Тернопільської обласної ради І скликання (1990—1994).
Співзасновник, перший голова першої в Україні крайової організації НРУ, член Великої Ради НРУ.
Життєпис
ред.Михайло Левицький народився 16 березня 1948 року в селі Пукеничі Стрийського району Львівської області. У рідному селі закінчив початкову, а в сусідніх Лисятичах — середню школу. Відчуваючи потяг до друкованого слова, вступив на факультет журналістики Львівського університету. Після першого курсу продовжив навчання у Дрогобичі. Закінчив у 1984 році філологічний факультет Дрогобицького педагогічного інституту (нині Дрогобицький педагогічний університет).
Від 1984 року проживає в Тернополі. Працював у редакції газети «Відродження» (нині «Свобода»), художньому комбінаті.
Помер 11 квітня в Тернополі, похований у рідному селі.
Творчість
ред.Ще осені дорого я заплачу
За білі поля, за наївність і впертість,
Та я не боюсь. Безголово лечу.
Я – сніг, що наважився випасти першим…
«Перший сніг» (1989)
Перший вірш Михайло Левицький надрукував чотирнадцятирічним школярем у газеті «Зірка», завдяки чому його преміювали путівкою в табір «Молода гвардія» — як найкращого юного кореспондента та художника.
1979 року у львівському видавництві «Каменяр» вийшла перша книга Михайла Левицького «Мамині перепілки». У січні 1981 року він став членом Спілки письменників України.
Автор збірок:
- «Мамині перепілки» (1979),
- «Світ околиць» (1986),
- «Ранок» (переклад з Миколи Рубцова, 1986),
- «Я завжди був закоханий в дерева» (1993, художнє оформлення автора),
- «Сніг горів од снігурів» (1992),
- «Великдень» — вірші для дітей (1993),
- «Вівторок» (1994, художнє оформлення автора),
- «Де ростем, там мусимо цвісти» (1998),
- «Відгомоніла золота діброва» (переклад із Сергія Єсеніна),
- «З останньої пелюстки літа» (2004, ілюстрації автора).
Відзнаки
ред.- Лауреат премії імені Іванни Блажкевич.
- Орден «За мужність» 3-го ступеня (2009)[1].
Примітки
ред.- ↑ Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2010. — Т. 4 : А — Я (додатковий). — 788 с. — ISBN 978-966-528-318-8. (доповнення)
Джерела
ред.- Весна Х., Ханас В. Левицький Михайло Васильович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 331—332. — ISBN 966-528-199-2.
- Гармаш С. Михайло Левицький: «Якби я зараз сказав, що мені чогось Бог не дав, то мав би великий гріх!»[недоступне посилання з липня 2019] // Нова ера. — 2007. — 16 серпня.
- Письменники України : довідник / упоряд. Д. Г. Давидюк, Л. Г. Кореневич, В. П. Павловська. — Дніпропетровськ : ВПОП «Дніпро», 1996. — 397 с. — ISBN 5-7707-9062-8. — С. 163.
Посилання
ред.- Поету та художнику Михайлу Левицькому — 70! [Архівовано 13 серпня 2020 у Wayback Machine.]
- Вірші-присвяти Михайлові Левицькому [Архівовано 24 квітня 2016 у Wayback Machine.] // Історико-краєзнавчий проект «Жнибороди — Бучаччина — Тернопілля».
- Помер Михайло Левицький – поет, співзасновник крайової організації Народного руху України. tv4.te. Телекомпанія TV4. 11 квітня 2018. Архів оригіналу за 25 вересня 2020. Процитовано 10 вересня 2019.
