Лев азійський
Азійський лев | ||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Самець
Самка
| ||||||||||||||||
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
Panthera leo persica Meyer, 1826 | ||||||||||||||||
Сучасний ареал азійського лева | ||||||||||||||||
Синоніми | ||||||||||||||||
Leo leo goojratensis (Індія) Leo leo persicus (Іран) | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Індійський лев, або азійський лев (Panthera leo persica) — підвид лева, що живе в Індії. За сучасними даними цей підвид недійсний, а є популяцією підвиду Panthera leo leo[1][2].
Зовнішній вигляд
ред.Азійські леви подібні до африканських. Колір коливається від червонувато-коричневого до сірого. Їх розмір відповідає розміру центральноафриканських левів. У дорослих самців максимальна довжина черепа становить 330—340 мм, у самиць 266—277 мм. Висота в плечах становить 107—120 см у самців і 80—107 см у самиць.[3] Самці важать 150—200 кг, самиці 120—160 кг. Найбільший самець, який був помічений, мав 2,92 метри в довжину, включаючи хвіст[4].
Колір і довжина гриви у самців різниться в залежності від регіону та віку.[5] Загалом азійський лев відрізняється від африканського менш розвиненою гривою.[6] Гриви більшості левів у Стародавній Греції та Малій Азії були невеликими та не доходили до живота або ліктів. Леви з меншими гривами також зустрічалися у Сирії, на Аравійському півострові та в Єгипті.
Ареал
ред.Був поширений на території Південної Євразії від Греції і Малої Азії до Індії. Зараз збереглося близько 650 особин в Гирському заповіднику в штаті Гуджарат, Індія.
Поведінка і харчування
ред.Самці живуть поодинці або об'єднуються з двома-трьома самцями. Самці разом відпочивають, полюють і харчуються, а також демонструють мітливу поведінку в тих самих місцях. Самки об'єднуються в прайди до дванадцяти самок разом із дитинчатами. Вони ділять туші тварин одне з одним, але рідко діляться з самцями. Самки та самці левів зазвичай взаємодіють лише протягом кількох днів під час спарювання, але живуть і харчуються окремо.
Загалом віддають перевагу великій здобичі в діапазоні ваги від 190 до 550 кг.[7] Велика рогата худоба історично була основним компонентом раціону азійських левів у Гирському лісі. У національному парку леви переважно полюють на плямистих оленів, замбарів, нільгаїв, корів, водяних буйволів і рідше диких кабанів.[8] За межами заповідника, де дика здобич не зустрічаються, леви полюють на водяних буйволів і велику рогату худобу, і рідко на верблюда. Зазвичай вони вбивають більшість своєї здобичі біля водойм, нападають з близької відстані та затягують туші в щільний покрив.[9] Вони регулярно відвідують певні місця в межах заповідника, де вони їдять мертву худобу, залишену пастухами.[10] У сухі спекотні місяці вони також полюють на крокодилів на берегах дамби Камлешвар.[11]
Кількість особин
ред.В Лісовому Національному Парку Гір, в Західній Індії, налічується приблизно 356 левів (квітень 2006 року). У 1907 році азійські леви були на межі вимирання, проте їх кількість зміг поновити Наваб Джунагадх. У 1936 році популяція левів зросла до 234 особин, згодом кількість лише зростала і з часом левів почали відпускати на волю.
У 2010 році кількість осіб зросла до 411. У той самий рік приблизно 105 левів жили за межами національного парку. У 2015 році загальна популяція зросла приблизно до 523 особин, що населяють територію в 7000 км² у регіоні Саураштра. Загальна популяція складалася з 109 дорослих самців, 201 дорослих самок та 213 дитинчат.[12][13][14] У 2017 році кількість особин зросла до близько 650.[15]
Азійський лев в культурі
ред.Азійський лев має велике значення в культурі місцевого населення:
- Азійський лев зображений на державному гербі Індії.
- Індуїстський бог Нарасімга є напівлюдиною-напівлевом.
- Singh означає лев. Це слово було знайдено на храмах, яким понад 2000 років.
- Назва міста-держави Сингапур перекладається як singa (лев) та pura (місто).
- Азійський лев також з'являється в Біблії.
Примітки
ред.- ↑ Kitchener A. C. et al. A revised taxonomy of the Felidae. The final report of the Cat Classification Task Force of the IUCN. — Bern, Switzerland : IUCN/SSC Cat Specialist Group, 2017. — 80 с.
- ↑ de Manuel M. et al. The evolutionary history of extinct and living lions // Proceedings of the National Academy of Sciences. — 2020. — Вип. 117. — № 20. — С. 10927-10934. — DOI: .
- ↑ Sterndale, R. A. (1884). No. 200 Felis leo. Natural History of the Mammalia of India and Ceylon. Calcutta: Thacker, Spink and Co. с. 159—161.
- ↑ Sinha, S. P. (1987). Ecology of wildlife with special reference to the lion (Panthera leo persica) in Gir Wildlife Sanctuary, Saurashtra, Gujurat. Ph.D. thesis, Saurashtra University, Rajkot ISBN 3844305459.
- ↑ Haas, S.K.; Hayssen, V.; Krausman, P.R. (2005). Panthera leo (PDF). Mammalian Species (762): 1—11. doi:10.1644/1545-1410(2005)762[0001:PL]2.0.CO;2. S2CID 198968757. Архів оригіналу (PDF) за 28 July 2017.
- ↑ Pocock, R. I. (1939). Panthera leo. The Fauna of British India, including Ceylon and Burma. Т. Mammalia. – Volume 1. London: Taylor and Francis Ltd. с. 212—222.
- ↑ Hayward, M. W. & Kerley, G. I. H. (2005). Prey preferences of the lion (Panthera leo) (PDF). Journal of Zoology. 267 (3): 309—322. CiteSeerX 10.1.1.611.8271. doi:10.1017/S0952836905007508. Архів оригіналу (PDF) за 5 листопада 2016. Процитовано 30 грудня 2012.
- ↑ Chellam, R. (1993). Ecology of the Asiatic lion (Panthera leo persica). Saurashtra University, Rajkot, India: Wildlife Institute of India.
- ↑ Chellam, R. (1993). Ecology of the Asiatic lion (Panthera leo persica). Saurashtra University, Rajkot, India: Wildlife Institute of India.
- ↑ Jhala, Y. V.; Banerjee, K.; Basu, P.; Chakrabarti, S.; Gayen, S.; Gogoi, K. & Basu, A. (2016). Ecology of Asiatic Lions in Gir, P. A., and Adjoining Human-Dominated Landscape of Saurashtra, Gujarat (Звіт). Dehradun, India: Wildlife Institute of India.
- ↑ Mitra, S. (2005). Gir Forest and the saga of the Asiatic lion. New Delhi: Indus. ISBN 978-8173871832.
- ↑ Venkataraman, M. (2016). Wildlife and human impacts in the Gir landscape. У Agrawal, P. K.; Verghese, A.; Krishna, S. R.; Subaharan, K. (ред.). Human Animal Conflict in Agro-Pastoral Context: Issues & Policies. New Delhi: Indian Council of Agricultural Research. с. 32−40.
- ↑ Singh, H. S. (2017). Dispersion of the Asiatic lion Panthera leo persica and its survival in human-dominated landscape outside the Gir forest, Gujarat, India. Current Science. 112 (5): 933—940. doi:10.18520/cs/v112/i05/933-940.
- ↑ Singh, A. P. (2017). The Asiatic Lion (Panthera leo persica): 50 years journey for conservation of an Endangered carnivore and its habitat in Gir Protected Area, Gujarat, India. Indian Forester. 143 (10): 993—1003. Архів оригіналу за 31 березня 2022. Процитовано 25 грудня 2021.
- ↑ Kaushik, H. (2017). Lion population roars to 650 in Gujarat forests. The Times of India. Архів оригіналу за 8 August 2017. Процитовано 9 August 2017.
Це незавершена стаття з теріології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |