Немає перевірених версій цієї сторінки; ймовірно, її ще не перевіряли на відповідність правилам проекту.
Азійський лев
Самець
Самець
Самка
Самка
Біологічна класифікація
Царство: Animalia
Тип: Chordata
Клас: Mammalia
Ряд: Carnivora
Родина: Felidae
Рід: Panthera
Вид: Panthera leo
Підвид: P. l. persica
Panthera leo persica
Meyer, 1826
Сучасний ареал азійського лева
Сучасний ареал азійського лева
Синоніми
Leo leo goojratensis (Індія)
Leo leo persicus (Іран)
Посилання
Вікісховище: Lions of Asia
EOL: 1225995
ITIS: 622026
МСОП: 15952
NCBI: 83386

Індійський лев, або азійський лев (Panthera leo persica) — підвид лева, що живе в Індії. За сучасними даними цей підвид недійсний, а є популяцією підвиду Panthera leo leo[1][2].

Зовнішній вигляд

ред.

Азійські леви подібні до африканських. Колір коливається від червонувато-коричневого до сірого. Їх розмір відповідає розміру центральноафриканських левів. У дорослих самців максимальна довжина черепа становить 330—340 мм, у самиць 266—277 мм. Висота в плечах становить 107—120 см у самців і 80—107 см у самиць.[3] Самці важать 150—200 кг, самиці 120—160 кг. Найбільший самець, який був помічений, мав 2,92 метри в довжину, включаючи хвіст[4].

Колір і довжина гриви у самців різниться в залежності від регіону та віку.[5] Загалом азійський лев відрізняється від африканського менш розвиненою гривою.[6] Гриви більшості левів у Стародавній Греції та Малій Азії були невеликими та не доходили до живота або ліктів. Леви з меншими гривами також зустрічалися у Сирії, на Аравійському півострові та в Єгипті.

Ареал

ред.

Був поширений на території Південної Євразії від Греції і Малої Азії до Індії. Зараз збереглося близько 650 особин в Гирському заповіднику в штаті Гуджарат, Індія.

Поведінка і харчування

ред.

Самці живуть поодинці або об'єднуються з двома-трьома самцями. Самці разом відпочивають, полюють і харчуються, а також демонструють мітливу поведінку в тих самих місцях. Самки об'єднуються в прайди до дванадцяти самок разом із дитинчатами. Вони ділять туші тварин одне з одним, але рідко діляться з самцями. Самки та самці левів зазвичай взаємодіють лише протягом кількох днів під час спарювання, але живуть і харчуються окремо.

Загалом віддають перевагу великій здобичі в діапазоні ваги від 190 до 550 кг.[7] Велика рогата худоба історично була основним компонентом раціону азійських левів у Гирському лісі. У національному парку леви переважно полюють на плямистих оленів, замбарів, нільгаїв, корів, водяних буйволів і рідше диких кабанів.[8] За межами заповідника, де дика здобич не зустрічаються, леви полюють на водяних буйволів і велику рогату худобу, і рідко на верблюда. Зазвичай вони вбивають більшість своєї здобичі біля водойм, нападають з близької відстані та затягують туші в щільний покрив.[9] Вони регулярно відвідують певні місця в межах заповідника, де вони їдять мертву худобу, залишену пастухами.[10] У сухі спекотні місяці вони також полюють на крокодилів на берегах дамби Камлешвар.[11]

Кількість особин

ред.

В Лісовому Національному Парку Гір, в Західній Індії, налічується приблизно 356 левів (квітень 2006 року). У 1907 році азійські леви були на межі вимирання, проте їх кількість зміг поновити Наваб Джунагадх. У 1936 році популяція левів зросла до 234 особин, згодом кількість лише зростала і з часом левів почали відпускати на волю.

У 2010 році кількість осіб зросла до 411. У той самий рік приблизно 105 левів жили за межами національного парку. У 2015 році загальна популяція зросла приблизно до 523 особин, що населяють територію в 7000 км² у регіоні Саураштра. Загальна популяція складалася з 109 дорослих самців, 201 дорослих самок та 213 дитинчат.[12][13][14] У 2017 році кількість особин зросла до близько 650.[15]

Азійський лев в культурі

ред.

Азійський лев має велике значення в культурі місцевого населення:

  • Азійський лев зображений на державному гербі Індії.
  • Індуїстський бог Нарасімга є напівлюдиною-напівлевом.
  • Singh означає лев. Це слово було знайдено на храмах, яким понад 2000 років.
  • Назва міста-держави Сингапур перекладається як singa (лев) та pura (місто).
  • Азійський лев також з'являється в Біблії.

Примітки

ред.
  1. Kitchener A. C. et al. A revised taxonomy of the Felidae. The final report of the Cat Classification Task Force of the IUCN. — Bern, Switzerland : IUCN/SSC Cat Specialist Group, 2017. — 80 с.
  2. de Manuel M. et al. The evolutionary history of extinct and living lions // Proceedings of the National Academy of Sciences. — 2020. — Вип. 117. — № 20. — С. 10927-10934. — DOI:10.1073/pnas.1919423117.
  3. Sterndale, R. A. (1884). No. 200 Felis leo. Natural History of the Mammalia of India and Ceylon. Calcutta: Thacker, Spink and Co. с. 159—161.
  4. Sinha, S. P. (1987). Ecology of wildlife with special reference to the lion (Panthera leo persica) in Gir Wildlife Sanctuary, Saurashtra, Gujurat. Ph.D. thesis, Saurashtra University, Rajkot ISBN 3844305459.
  5. Haas, S.K.; Hayssen, V.; Krausman, P.R. (2005). Panthera leo (PDF). Mammalian Species (762): 1—11. doi:10.1644/1545-1410(2005)762[0001:PL]2.0.CO;2. S2CID 198968757. Архів оригіналу (PDF) за 28 July 2017.
  6. Pocock, R. I. (1939). Panthera leo. The Fauna of British India, including Ceylon and Burma. Т. Mammalia. – Volume 1. London: Taylor and Francis Ltd. с. 212—222.
  7. Hayward, M. W. & Kerley, G. I. H. (2005). Prey preferences of the lion (Panthera leo) (PDF). Journal of Zoology. 267 (3): 309—322. CiteSeerX 10.1.1.611.8271. doi:10.1017/S0952836905007508. Архів оригіналу (PDF) за 5 листопада 2016. Процитовано 30 грудня 2012.
  8. Chellam, R. (1993). Ecology of the Asiatic lion (Panthera leo persica). Saurashtra University, Rajkot, India: Wildlife Institute of India.
  9. Chellam, R. (1993). Ecology of the Asiatic lion (Panthera leo persica). Saurashtra University, Rajkot, India: Wildlife Institute of India.
  10. Jhala, Y. V.; Banerjee, K.; Basu, P.; Chakrabarti, S.; Gayen, S.; Gogoi, K. & Basu, A. (2016). Ecology of Asiatic Lions in Gir, P. A., and Adjoining Human-Dominated Landscape of Saurashtra, Gujarat (Звіт). Dehradun, India: Wildlife Institute of India.
  11. Mitra, S. (2005). Gir Forest and the saga of the Asiatic lion. New Delhi: Indus. ISBN 978-8173871832.
  12. Venkataraman, M. (2016). Wildlife and human impacts in the Gir landscape. У Agrawal, P. K.; Verghese, A.; Krishna, S. R.; Subaharan, K. (ред.). Human Animal Conflict in Agro-Pastoral Context: Issues & Policies. New Delhi: Indian Council of Agricultural Research. с. 32−40.
  13. Singh, H. S. (2017). Dispersion of the Asiatic lion Panthera leo persica and its survival in human-dominated landscape outside the Gir forest, Gujarat, India. Current Science. 112 (5): 933—940. doi:10.18520/cs/v112/i05/933-940.
  14. Singh, A. P. (2017). The Asiatic Lion (Panthera leo persica): 50 years journey for conservation of an Endangered carnivore and its habitat in Gir Protected Area, Gujarat, India. Indian Forester. 143 (10): 993—1003. Архів оригіналу за 31 березня 2022. Процитовано 25 грудня 2021.
  15. Kaushik, H. (2017). Lion population roars to 650 in Gujarat forests. The Times of India. Архів оригіналу за 8 August 2017. Процитовано 9 August 2017.