Вікіпедія

Лені Йоро

французький футболіст

Лені Олів'є Йоро (фр. Leny Olivier Yoro; 13 листопада 2005, Сен-Морис) — французький футболіст, центральний захисник клубу «Манчестер Юнайтед».

Ф
Лені Йоро
Лені Йоро
Лені Йоро
Особисті дані
Повне ім'я Лені Олів'є Йоро
Народження 13 листопада 2005(2005-11-13) (19 років)
  Сен-Морис, Іль-де-Франс, Франція
Зріст 190
Громадянство Франція Франція
Позиція центральний захисник
Інформація про клуб
Поточний клуб Англія «Манчестер Юнайтед»
Номер 15
Юнацькі клуби
2011–2012
2012–2017
2017–2022 		Франція Альфорвіль
Франція Вильнев-д'Аск
Франція Лілль
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
2022–2024 Франція Лілль 46 (2)
2024– Англія «Манчестер Юнайтед» 0 (0)
Національна збірна**
Роки Збірна І (г)
2021 Франція Франція (U-17 1 (0)
2022 Франція Франція (U-18) 5 (0)
2023– Франція Франція (U-19) 2 (0)
2023– Франція Франція (U-21) 4 (0)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.
Інформацію оновлено 15 грудня 2023.

** Інформацію про ігри та голи за національну збірну
оновлено 15 грудня 2023.

Клубна кар'єра

ред.

У віці 6 років Йоро почав займатися в команді Альфорвіль, а вже через рік у Вільнев-д'Аск. Ще через 5 років 12-річний Лені став грати за академію Лілля.[2] 10 січня 2022 року він підписав свій перший професійний контракт із клубом.[3]

Дебютував за «Лілль» 14 травня 2022 року в матчі проти «Ніцци» в рамках чемпіонату Франції і став наймолодшим гравцем в історії клубу, побивши рекорд Едена Азара.[4]

24 серпня 2023 року Йоро забив свій перший гол у клубі в матчі першого раунду плей-оф Ліги Конференцій 2023-24 проти «Рієки» (2–1).[5] Через місяць, 16 вересня, він забив свій перший гол у Лізі 1 за «Лілль» у виїзній нічиїй проти «Ренна» (2–2).[6]

18 липня 2024 року Йоро офіційно підписав п'ятирічний контракт з англійським клубом «Манчестер Юнайтед» до 2029 року з можливістю продовження на один рік.[7][8] За даними різних оглядачів та журналістів, фінансові деталі трансферу включають початковий та базовий гонорар у розмірі 52,2 мільйона фунтів стерлінгів та максимум 6,7 мільйона фунтів стерлінгів доплат залежно від спортивних умов.[9][10] Його контракт передбачає річну зарплату близько 5,9 млн фунтів плюс 1,7 млн фунтів у вигляді можливих бонусних виплат за сезон. Він отримав номер 15 - той самий, який він мав у Ліллі - який раніше був у легенди клубу Неманя Видич.[11] Перш ніж Йоро вирішив приєднатися до «Манчестер Юнайтед», на нього також претендували «Реал Мадрид», «Парі Сен-Жермен» та англійський «Ліверпуль».[12][13]

У жовтні 2024 року ввійшов у список 25-ти фіналістів на звання «Golden Boy» 2024 року[14][15].

Виступи за збірні

ред.

Лені Йоро виступає за збірну Франції до 17 років. Свій перший матч за команду він провів 21 серпня 2021 року проти Іспанії. Того дня він вийшов у старті, і його команда програла з різницею в шість м'ячів.[16]

У 2022 році він був включений до складу збірної до 18 років на міжнародний турнір у Ліможі та також зіграв лише один матч. 21 вересня Йоро вийшов в стартовому складі матча проти команди Естонії 3–0.[17]

16 березня 2023 року Йоро вперше був викликаний тренером Ліонелем Руселем у збірну до 19 років.[18][19]

3 вересня 2023 року тренер Тьєррі Анрі вперше викликав Йоро до збірної Франції до 21 року. Він замінив Тангі Ньянзу, який спочатку був включений до складу збірної.[20][21]

Примітки

ред.
  1. ↑ https://www.premierleague.com/players/118591/Leny-Yoro/overview
  2. ↑ Leny Yoro, the quiet strength that rises - HealthFit and Sports (англ.). 20 квітня 2022.
  3. ↑ Officiel : Premier contrat professionnel pour Leny Yoro (фр.). 10 січня 2022. Архів оригіналу за 10 січня 2022. Процитовано 26 травня 2022.
  4. ↑ Lemichel, Hugo. (14 травня 2022). Nouveau record de précocité au LOSC pour Leny Yoro (фр.). Архів оригіналу за 22 травня 2022. Процитовано 26 травня 2022.
  5. ↑ Leny Yoro et Lucas Chevalier, « une fierté » pour Olivier Létang après LOSC – HNK Rijeka. OneFootball (нім.). 16 січня 2024. Процитовано 16 січня 2024.
  6. ↑ à 19h13, Par Le Parisien Le 16 septembre 2023 (16 вересня 2023). Ligue 1 : Rennes arrache le nul contre Lille (2-2) dans un choc avec l’Europe. leparisien.fr (fr-FR) . Процитовано 16 січня 2024.
  7. ↑ Transfer news: Yoro signs from Lille. www.manutd.com (англ.). Процитовано 19 липня 2024.
  8. ↑ Bonne route Leny Yoro, Dogue pour toujours | LOSC. www.losc.fr. Процитовано 19 липня 2024.
  9. ↑ Ornstein, David. Leny Yoro undergoing Manchester United medical ahead of signing five-year contract. The New York Times (амер.). ISSN 0362-4331. Процитовано 19 липня 2024.
  10. ↑ Mercato : comment Yoro est devenu un Diable Rouge de Manchester United (Transferts). L'Équipe (фр.). Процитовано 19 липня 2024.
  11. ↑ 🚨 Manchester United complete signing of highly-rated Lille defender. OneFootball (фр.). 19 липня 2024. Процитовано 19 липня 2024.
  12. ↑ à 17h54, Par Benjamin Quarez Le 14 juillet 2024 (14 липня 2024). Mercato : Manchester United et le Real Madrid en concurrence pour la signature de Leny Yoro. leparisien.fr (fr-FR) . Процитовано 19 липня 2024.
  13. ↑ Ducker, James (18 липня 2024). Inside the Leny Yoro deal and how it shows Ineos are learning from mistakes of Man Utd’s past. The Telegraph (брит.). ISSN 0307-1235. Процитовано 19 липня 2024.
  14. ↑ Hemingway, Rob (18 жовтня 2024). GOLDEN BOY: LAMINE YAMAL AMONG FAVOURITES AS MANCHESTER UNITED PAIR KOBBIE MAINOO, ALEJANDRO GARNACHO NAMED ON SHORTLIST. Eurosport (англ.). Процитовано 30 жовтня 2024.
  15. ↑ Гудзенко, Максим (18 жовтня 2024). Визначився фінальний список претендентів на премію найкращого молодого гравця Golden Boy у 2024 році. Суспільне Спорт (укр.). Процитовано 30 жовтня 2024.
  16. ↑ Leny Yoro - Equipe nationale. www.transfermarkt.fr (фр.). Процитовано 16 січня 2024.
  17. ↑ Bja, Rayan (21 вересня 2022). Une première journée réussie pour les Dogues internationaux. Le petit Lillois (fr-FR) . Процитовано 16 січня 2024.
  18. ↑ Leny Yoro appelé en Equipe de France U19 | LOSC. www.losc.fr. Процитовано 16 січня 2024.
  19. ↑ Équipe de France U19 : la liste de Lionel Rouxel pour le tour Élite des éliminatoires de l'Euro 2023. Foot National (фр.). 16 березня 2023. Процитовано 16 січня 2024.
  20. ↑ Tanguy Kouassi forfait, Leny Yoro le remplace. L'Équipe (фр.). Процитовано 16 січня 2024.
  21. ↑ LOSC: Leny Yoro chez les Espoirs!. La Voix du Nord (фр.). 4 вересня 2023. Процитовано 16 січня 2024.

Посилання

ред.
Отримано з https://uk.wiki.x.io/w/index.php?title=Лені_Йоро&oldid=43787594