Вікіпедія

Леонгард Франк

німецький публіцист

Леонгард Франк (нім. Leonhard Frank, 4 вересня 1882, Вюрцбург — 18 серпня 1961, Мюнхен) — німецький письменник. Батько соціолога Андре Гундер Франка.

Леонгард Франк
нім. Leonhard Frank Редагувати інформацію у Вікіданих
 Редагувати інформацію у Вікіданих
Народився4 вересня 1882(1882-09-04)[2][3][…] Редагувати інформацію у Вікіданих
Вюрцбург, Баварське королівство, Німецький Райх[1][5] Редагувати інформацію у Вікіданих
Помер18 серпня 1961(1961-08-18)[1][2][…] (78 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Мюнхен, Німеччина[1][6][5] Редагувати інформацію у Вікіданих
ПохованняПівнічний цвинтар (Мюнхен)d Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Німеччина Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьсценарист, драматург, письменник Редагувати інформацію у Вікіданих
Знання мовнімецька[7][8] Редагувати інформацію у Вікіданих
ЧленствоНімецька академія мови і поезії і Баварська академія витончених мистецтв Редагувати інформацію у Вікіданих
Жанрпроза Редагувати інформацію у Вікіданих
Magnum opusMichaels Rückkehrd і Deutsche Novelled Редагувати інформацію у Вікіданих
У шлюбі зШарлотт Франкd і Elena Frankd Редагувати інформацію у Вікіданих
ДітиАндре Гундер Франк Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди
IMDbID 0291016 Редагувати інформацію у Вікіданих

Біографія

ред.

Народився 4 вересня 1882 року в сім'ї столяра.

Змінив декілька професій, але найголовнішим його захопленням було образотворче мистецтво (він навчався живопису та графіці в Мюнхені). Перша книга Франка — «Розбишацька зграя» (Die Rauberbande), що вийшла в 1914 році, напередодні Першої світової війни, принесла йому широку популярність. Побачивши берлінського журналіста, що святкував потоплення лайнера «Лузітанія», вирішив покинути Німеччину, охоплену шовіністичним психозом, і оселитися в нейтральній Швейцарії, де випустив експресіоністський збірник новел пацифістичного напряму «Людина добра» (Der Mensch ist gut, 1917).

Помер 18 серпня 1961 року в Мюнхені.

Бібліографія

ред.

Романи

ред.
 
Леонгард Франк, Der Bürger (1924)
  • Die Räuberbande, 1914
  • Der Bürger, 1924
  • Das Ochsenfurter Männerquartett, 1927
  • Bruder und Schwester, 1929
  • Von drei Millionen drei, 1932
  • Traumgefährten, 1936
  • Mathilde, 1948
  • Die Jünger Jesu, 1947
  • Links, wo das Herz ist (autobiographischer Roman), 1952

Новели

ред.
 
Леонгард Франк, Im letzten Wagen (1925)
  • Die Ursache, 1915
  • Der Mensch ist gut, 1917
  • Der Vater, 1918
  • Die Mutter, 1919
  • An der Landstraße, 1925
  • Die Schicksalsbrücke, 1925:
    • Der Beamte
    • Zwei Mütter
  • Im letzten Wagen, 1925, 1926
  • Karl und Anna, 1926
  • Der Streber u. a. Erzählungen, 1928
  • Die Entgleisten, 1929
  • Deutsche Novelle, 1954
  • Das Portrait, 1954
  • Berliner Liebesgeschichte, 1955
  • Michaels Rückkehr, 1957
  • Kurzgeschichten, 1961

П'єси

ред.
  • Die Ursache, 1929
  • Karl und Anna, 1929
  • Hufnägel, 1930
  • Der Außenseiter, 1937
  • Maria, 1939
  • Die Kurve 1955
  • Die Hutdynastie, 1955
  • Baccarat, 1957
  • Ruth, 1960

Розповіді

ред.
  • Der Hut
  • Jahrmarkt
  • Atmen
  • Das Porträt
  • Fünf Pfennige
  • Emil Müller
  • Der Heiratsvermittler
  • Berliner Liebesgeschichte
  • New Yorker Liebesgeschichte, 1946

Примітки

ред.
  1. ↑ а б в г Франк Леонхард // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
  2. ↑ а б в Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. ↑ а б в Encyclopædia Britannica
  4. ↑ SNAC — 2010.
  5. ↑ а б http://www.aufbau-verlag.de/media/Upload/pdf/Modern_Classics_Aufbau_Fall_2013.pdf
  6. ↑ http://www.britannica.com/EBchecked/topic/217188/Leonhard-Frank
  7. ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  8. ↑ CONOR.Sl

Посилання

ред.
Отримано з https://uk.wiki.x.io/w/index.php?title=Леонгард_Франк&oldid=39789989