Леон Фебрес-Кордеро Рібаденейра

Леон Естебан Фебрес-Кордеро Рібаденейра (ісп. León Esteban Febres-Cordero Ribadeneyra; 9 березня 1931 — 15 грудня 2008) — еквадорський політичний діяч, президент країни (1984—1988). Двічі обирався на пост мера рідного міста.

Леон Фебрес-Кордеро Рібаденейра ісп. León Febres Cordero Ribadeneyra
Леон Фебрес-Кордеро Рібаденейра
Прапор 46-й Президент Еквадору
10 серпня 1984 — 10 серпня 1988 року
Попередник:	Освальдо Уртадо Ларреа
Наступник:	Родріго Борха Севальйос
Ім'я при народженні:	ісп. León Febres-Cordero Rivadeneyra
Народження:	9 березня 1931(1931-03-09)  Ґуаякіль, Еквадор
Смерть:	15 грудня 2008(2008-12-15)[…] (77 років)  Ґуаякіль, Еквадор
Причина смерті:	злоякісна пухлина
Поховання:	Peace Park of Aurorad
Країна:	Еквадор
Релігія:	католицтво
Освіта:	Технологічний інститут Стівенсаd (1953), Mercersburg Academyd і Charlotte Hall Military Academyd
Партія:	Radical Liberal Partyd (1978) і Social Christian Partyd (2008)
Шлюб:	María Eugenia Cordovezd
Автограф:
Медіафайли у Вікісховищі

Життєпис

Народився у місті Гуаякіль (провінція Гуаяс) в 1931 році. Освіту отримав у США — військове училище в Шарлотт-Голл (штат Меріленд), Академії Мерсерберг (штат Пенсільванія) і Технологічному інституті Стівенса (штат Нью-Джерсі). Повернувшись на батьківщину працював на сільськогосподарських підприємствах концерну «Нобоа», у низці латиноамериканських об'єднань промисловості. 1965 року розпочав політичну кар'єру як президент Федерації промисловості Ґуаякіля, а також президент Асоціації латиноамериканських промисловців.

У 1966—1970 роках був депутатом Конгресу Еквадору, а потім — сенатором. Наприкінці 1970-их років вступив до лав Соціал-християнської партії, а 1979 знову був обраний до Національного конгресу. Перебуваючи в опозиції, відкрито критикував реформістські соціальні програми президентів Хайме Рольдоса й Освальдо Уртадо Ларреа.

У 1984—1988 роках обіймав посаду президента Еквадору. На відміну від своїх попередників, прагнув провадити політику на базі вільних ринкових відносин. Однак для її реалізації не мав більшості у парламенті. Його політика не мала підтримки і з боку населення, що призвело до загострення соціально-економічної ситуації в країні.

Був політичним союзником президента США Рональда Рейгана. Його різко критикували за порушення прав людини, звинувачували у потуранні тортурам та позасудовим стратам в'язнів.

16 січня 1987 року був викрадений прибічниками заарештованого генерала Френка Варгаса, які все ж домоглись його звільнення.

Джерела

• Ежегодник БСЭ: 1985. Выпуск 29. Москва, «Советская энциклопедия». 1985. — 576с. с.569.
• [1] [Архівовано 8 лютого 2015 у Wayback Machine.]