Лисонасінник омановий
Лисонасі́нник ома́новий[1], або лисонасі́нник оманови́дний[2][3] (Inula hirta) — вид трав'янистих рослин родини айстрових, поширений в Україні, південно-західній Росії й Грузії.
| Лисонасінник омановий | |
|---|---|
| |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
| Клада: | Айстериди (Asterids) |
| Порядок: | Айстроцвіті (Asterales) |
| Родина: | Айстрові (Asteraceae) |
| Рід: | Лисонасінник (Phalacrachena) |
| Вид: | Лисонасінник омановий (P. inuloides)
|
| Біноміальна назва | |
| Phalacrachena inuloides | |
Опис
ред.
Багаторічна рослина 25–55 см заввишки. Рослина з довгим, повзучим, більш менш розгалуженим кореневищем. Стебла прямі, прості або слабо розгалужені, під кошиками значно потовщені. Листки ланцетні, цілісні, цілокраї чи більш менш перистолопатеві, як і стебла вкриті короткими волосками і слабо павутинисті. Кошики поодинокі на верхівках стебел. Квіти рожеві або пурпурні; крайові — воронкоподібні, збільшені, безплідні; серединні — трубчасті, двостатеві. Сім'янки без чубчика[2].
Поширення
ред.Вид зростає в Україні, пд.-зх. Росії, а також у Грузії[4].
В Україні зростає на солонцюватих і солончакових луках, степових полях і як бур'ян на полях, у причорноморських степах. Декоративна[2]. Входить до переліків видів, що перебувають під загрозою зникнення на територіях Дніпропетровської та Запорізької областей[3].
Джерела
ред.- ↑ Phalacrachena inuloides // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
- ↑ а б в Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987. — С. 355. (рос.)(укр.)
- ↑ а б Андрієнко Т.Л., Перегрим М.М. (уклад.). Офіційні переліки регіонально рідкісних рослин адміністративних територій України (довідкове видання). — Київ : Альтерпрес, 2012. — 148 с. — ISBN 978-966-542-512-0.
- ↑ The Euro+Med PlantBase. Архів оригіналу за 11 березня 2018. Процитовано 11.03.2018. (англ.)
|
Це незавершена стаття про айстрові. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |