Лопатичі
Лопа́тичі[2] — село в Україні, в Коростенському районі Житомирської області. Входить до складу Олевської міської громади. Населення становить 1789 осіб.
село Лопатичі | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Житомирська область |
Район | Коростенський район |
Тер. громада | Олевська міська громада |
Код КАТОТТГ | UA18060190270026121 |
Основні дані | |
Засноване | 1730 |
Перша згадка | 1730 (295 років)[1] |
Населення | 1784 |
Площа | 5,06 км² |
Густота населення | 352,57 осіб/км² |
Поштовий індекс | 11034 |
Телефонний код | +380 4135 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 51°8′45″ пн. ш. 27°34′43″ сх. д. / 51.14583° пн. ш. 27.57861° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря |
183 м |
Водойми | річка Уборть |
Місцева влада | |
Адреса ради | 11034, Житомирська обл., Олевський р-н, с. Лопатичі, вул. Гагаріна[джерело?] |
Карта | |
Мапа | |
Географія
ред.Селом протікає річка Уборть.
Історія
ред.У 1906 році село Олевської волості Іскоростської волості Овруцького повіту Волинської губернії. Відстань від повітового міста 113 верст, від волості 12. Дворів 208, мешканців 1471[3].
1 липня 1917 р. у Лопатичах в родині священика Данила Штуля народився відомий український громадсько-політичний і військовий діяч, третій голова ОУН Олег Штуль-Жданович.
4 листопада 1921 р. під час Листопадового рейду через Лопатичі проходила Волинська група (командувач — Юрій Тютюнник) Армії Української Народної Республіки. У Слободі Лопатицькій, що складає тепер частину Лопатичів, козаки захопили у полон сотню московських військ з 4 командирами, яких розстріляли на місці.
Під час організованого радянською владою Голодомору 1932—1933 років померло щонайменше 29 жителів Лопатичів[4].
Колищній орган місцевого самоврядування — Лопатицька сільська рада.
Населення
ред.Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1884 особи, з яких 893 чоловіки та 991 жінка.[5]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 1774 особи.[6]
Мова
ред.Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[7]
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 99,22 % |
російська | 0,73 % |
вірменська | 0,06 % |
Відомі уродженці
ред.- Антоній (Варжанський) (1890—1971) — єпископ Російської православної церкви, архієпископ Віленський і Литовський.
- Олег Штуль-Жданович (1917—1977) — український державний та політичний діяч, голова Проводу ОУН.
- Ковальчук Олександр Володимирович (1984—2014) — солдат Збройних сил України, загинув у боях війни на сході України.
Див. також
ред.Примітки
ред.- ↑ УРЕ
- ↑ Карта Волинської губернії Шуберта Ф.Ф. Архів оригіналу за 17 жовтня 2016.
- ↑ Список населених місць Волинської губернії. — Житомир: Волинська губернська типографія, 1906. — 219 с. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 14 грудня 2017. Процитовано 3 липня 2019.
- ↑ Лопатичі. Геоінформаційна система місць «Голодомор 1932—1933 років в Україні». Український інститут національної пам'яті. Процитовано 18 червня 2020.[недоступне посилання]
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 7 листопада 2019.
Посилання
ред.- Верига Василь. Листопадовий рейд 1921 року. — Київ: Видавництво «Стікс», 2011.
- Погода в селі Лопатичі [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
Це незавершена стаття про Житомирську область. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |