Лукас Ватценроде (єпископ)

Лукас Ватценроде (29 листопада[2] 1447, Торунь — 29 березня 1512, Торунь) — римо-католицький релігійний дііяч, вармійський єпископ. Вуйко та опікун Ніколауса (Миколая) Коперніка

Лукас Ватценроде
 Редагувати інформацію у Вікіданих
Народився30 жовтня 1447 Редагувати інформацію у Вікіданих
Торунь, Держава Тевтонського ордену Редагувати інформацію у Вікіданих
Помер29 березня 1512 (64 роки) або 28 березня 1512 (64 роки) Редагувати інформацію у Вікіданих
Торунь, Королівство Польське Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьдипломат, католицький священник, католицький єпископ Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materБолонський університет і Ягеллонський університет Редагувати інформацію у Вікіданих
Науковий ступіньдоктор наук
Знання мовпольська Редагувати інформацію у Вікіданих
Титулкнязь-єпископ Редагувати інформацію у Вікіданих
ПосадаRoman Catholic bishop of Warmiad і єпископ Редагувати інформацію у Вікіданих
Конфесіякатолицька церква[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Брати, сестриBarbara Koppernigkd Редагувати інформацію у Вікіданих

Батьки та їх роди

ред.

Батько — Лукас Ватценроде (? — 1462) — урядник, громадський діяч, міщанин та лавник у Торуні. Заможний купець, власник села Славково. Походив з сілезького роду (околиці Свідніці), який осів у Торуні. У 1439—1462 роках — очільник суддівської лави у Торуні. Негативно ставився до тевтонського ордену. У 1453 році був обраний делегатом від міста на з'їзд у Ґрауденці, який готував повстання проти тевтонців. Під час Тринадцятирічної війни був діяльним на теренах Торуня та Ґданська, його обрали скарбником Пруського союзу. Також брав участь у битвах під Лашином та Марієнбурґом, надавав значні позики, від повернення частини яких відмовився.
Мати — дружина батька Катаріна Руссе.

З життєпису

ред.

Навчався у школі св. Йогана (Івана) у Торуню, де його вчителем був приятель батьків Конрад Ґесселен. Його опікуном після смерті батька став швагро Тілеман фон Аллен. Взимку 1463 року був прийнятий на відділ вільних мистецтв Краківського університету. З 8 червня 1465 року навчався у Кельні, де став бакалавром (1466) та магістром (1468) вільних мистецтв.

У 1469 році продав швагру успадковані від батька 9 ланів у селі Славково. З 1470 року почав навчатись у Болонському університеті. Під час науки був обраний «прокуратором» студентів німецької нації у 1472 році. Як здібний студент, незважаючи на відсутність докторського ступеня, у зимовому семестрі 1473 року став викладати канонічне право.

Опікувався «партикулярною школою» Братів спільного життя (Героніміанів) у Хелмно, яка мала добрі відгуки.

Краківський схоластик (1463), влоцлавський канонік (1477), доктор канонічного права Болонського університету (1473).

Джерела

ред.

Примітки

ред.