Лущенко Григорій Андрійович
Григорій Андрійович Лущенко (нар. 5 серпня 1906, Баранівка (нині — Есманська селищна рада Шосткинського району Сумської області), Російська імперія — пом. 6 липня 1977, Запоріжжя, Українська РСР) — майор Радянської Армії, учасник німецько-радянської війни, Герой Радянського Союзу (1946).
| Лущенко Григорій Андрійович | ||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Народження | 5 серпня 1906 село Баранівка, Глухівський район, Сумська область | |||||||||
| Смерть | 6 липня 1977 (70 років) Запоріжжя | |||||||||
| Країна |  СРСР  | |||||||||
| Приналежність | СРСР | |||||||||
| Рід військ | авіація | |||||||||
| Роки служби | 1929—1953 | |||||||||
| Звання | майор | |||||||||
| Війни / битви | Німецько-радянська війна | |||||||||
| Нагороди |
| |||||||||
 Лущенко Григорій Андрійович у Вікісховищі | ||||||||||
Біографія
ред.Григорій Лущенко народився 5 серпня 1906 року в селі Баранівка нині Есманської селищної ради Шосткинського району (до 2021 року Глухівського району Сумської області). Після закінчення початкової школи працював помічником кочегара на цукровому заводі в Києві. У 1929 році Лущенко був призваний на службу до Робітничо-селянської Червоної армії. В 1931 році він закінчив Оренбурзьку військову авіаційну школу льотчиків і льотнабів, в 1938 році — курси штурманів при Вищому військово-морському авіаційному училищі льотчиків. З травня 1942 року — на фронтах німецько-радянської війни[1].
До кінця війни гвардії капітан Григорій Лущенко був штурманом ескадрильї 20-го гвардійського бомбардувального авіаполку 13-ї гвардійської бомбардувальної авіадивізії 2-го гвардійського бомбардувального авіакорпусу 18-ї повітряної армії авіації далекої дії СРСР. За час своєї участі у війні він здійснив 208 бойових вильотів на бомбардування скупчень бойової техніки і живої сили противника, його важливих об'єктів, завдавши йому великих втрат[1].
Указом Президії Верховної Ради СРСР від 15 травня 1946 року за зразкове виконання бойових завдань командування на фронті боротьби з німецькими загарбниками і проявлені при цьому мужність і героїзм гвардії капітан Григорій Лущенко був удостоєний високого звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» за номером 8295[1].
Після закінчення війни Григорій Лущенко продовжив службу в Радянській Армії. У 1948 році він закінчив Вищу офіцерську льотно-тактичну школу. У 1953 році в званні майора Лущенко був звільнений у запас. Проживав у Запоріжжі. Помер 6 липня 1977 року[1].
Був також нагороджений трьома орденами Червоного Прапора, орденами Олександра Невського, Вітчизняної війни 1-го ступеня, двома орденами Червоної Зірки, декількома медалями[1].
Примітки
ред.Література
ред.- Герои Советского Союза: Краткий биографический словарь / Пред. ред. коллегии И. Н. Шкадов. — М. : Воениздат, 1987. — Т. 1. — 911 с. с. — 100 000 прим. — ISBN отс., Рег. № в РКП 87-95382.
- В путешествие по Сумщине. Харьков, 1979.
- Гриченко И. Т., Головин Н. М. Подвиг. — Харьков: Прапор, 1983.