Вікіпедія

Луїс де Моліна

Немає перевірених версій цієї сторінки; ймовірно, її ще не перевіряли на відповідність правилам проекту.

Луїс де Моліна (29 вересня 1535, Куенка, Нова Кастилія — 12 жовтня 1600, Мадрид) — іспанський єзуїт, богослов і засновником молінізму .

Луїс де Моліна
 Редагувати інформацію у Вікіданих
Народився29 вересня 1535(1535-09-29) Редагувати інформацію у Вікіданих
Куенка, Кастилія-Ла-Манча, Іспанія
Помер12 жовтня 1600(1600-10-12)[1][2][…] Редагувати інформацію у Вікіданих (65 років)
Мадрид, Іспанія
КраїнаІспанія Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьбогослов, правник, філософ, викладач університету, економіст
Alma materСаламанкський університет Редагувати інформацію у Вікіданих, Алькальський університет[d] Редагувати інформацію у Вікіданих і Коїмбрський університет Редагувати інформацію у Вікіданих
Знання мовіспанська Редагувати інформацію у Вікіданих і латина[1][4] Редагувати інформацію у Вікіданих
ЗакладКоїмбрський університет Редагувати інформацію у Вікіданих і Еворський університет Редагувати інформацію у Вікіданих
НапрямокСаламанкська школа Редагувати інформацію у Вікіданих
Посадаambassador of Spain to the Kingdom of Portugald Редагувати інформацію у Вікіданих
Конфесіякатолицтво Редагувати інформацію у Вікіданих

Життя і творчість

ред.
 
De iustitia et iure, 1733

Луїс де Моліна вивчав юриспруденцію в Саламанці (1551—1552), філософію в Алькала-де-Енарес (1552—1553) і Коїмбра (1554—1558) і теологію в Коїмбра (1558—1562). Єзуїт з 1553 року, він викладав філософію в Коїмбрі з 1563 по 1567 рік, теологію в Еворі з 1568 року та в Куенці з 1591 року. У квітні 1600 року, незадовго до смерті від дизентерії, він був призначений професором моралі у відомому єзуїтському коледжі в Мадриді . Його голова як реліквія зберігається в Алькалі .

Згідно з Моліною, взаємодія божественної благодаті та вільної волі визначає виправдання, а також моральні вчинки (concursus divinus). Через ідею scientia media Моліна намагається поєднати божественне всезнання зі свободою волі: Бог заздалегідь знає, як його вільно створені створіння вирішать за даних умов; тому Бог може створити умови таким чином, щоб люди вільно приймали рішення згідно з його судженням (на відміну від доктрини praemotio-physica томістів).

У своїй книзі «Liberi arbitrii cum gratiae donis, divina praescientia, providentia, praedestinatione et reprobatione concordia» він вчив про обумовленість божественних спасительних намірів через врахування наперед визначеної волі людини. Цей погляд оскаржувався домініканцями як антитомістичний, але захищався багатьма єзуїтами (моліністами), що породило полеміку про благодать, яка згодом продовжилася в янсеністських суперечках.

У 1607 році Папа Павло V заборонив подальшу дискусію до папського рішення, яке так і не з'явилося, так що «нічия» 1607 року сьогодні вважається остаточною.

Моліна також займав позицію щодо держави та економіки, суспільства, права та моралі; його вважають ліберальним економічним етиком пізньої іспанської схоластики. Він піддавав традиційне право обґрунтованій критиці, через що відійшов від римського права і зайняв позицію юриста природного права, шукаючи нових рішень і висновків. Його важлива праця «De iustitia et iure» не залишилася непоміченою. Моліна — а слідом за ним і Леонгард Лесіус — передусім продовжував секуляризовану доктрину природного права Гуго Гроція, основоположника цього напряму[5].

Праці

ред.
 
De Hispanorum primogeniorum origine ac natura, 1588
  • Liberi arbitrii cum gratiae donis, divina praescientia, providentia, praedestinatione et reprobatione concordia, ed. J. Rabeneck, Madrid 1953.
  • De Hispanorum primogeniorum origine ac natura (лат.). Lugduni: Pedro Landri. 1588.
  • De iustitia et iure, 6 Bde., Cuenca 1593—1609.
  • Commentaria in primam partem divi Thomae (лат.) (вид. 2 Bde., fol.). Cuenca. 1593.

Примітки

ред.
  1. ↑ а б в Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. ↑ а б Encyclopædia Britannica
  3. ↑ а б SNAC — 2010.
  4. ↑ CONOR.Sl
  5. ↑ Jan Dirk Harke: Römisches Recht. Von der klassischen Zeit bis zu den modernen Kodifikationen. Beck, München 2008, ISBN 978-3-406-57405-4 (Grundrisse des Rechts), § 3 Rnr. 1–2.

Література

ред.

наведено згідно послідовності видання:

  • Gerhard Schneemann: Die Entstehung der thomistisch-molinistischen Kontroverse. Dogmengeschichtliche Studie. Herder, Freiburg 1879.
  • Gerhard Schneemann: Weitere Entwicklung der thomistisch-molinistischen Controverse. Dogmengeschichtliche Studie. Herder, Freiburg 1880.
  • Wilhelm Weber: Wirtschaftsethik am Vorabend des Liberalismus. Höhepunkt und Abschluss der scholastischen Wirtschaftsbetrachtung durch Ludwig Molina SJ (1535—1600). Aschendorff, Münster 1959.
  • Michael Plathow. Molina, Luis de. // Biographisch-Bibliographisches Kirchenlexikon., Sp. 43–44}}. (стаття)
  • Luis de Molina: Göttlicher Plan und menschliche Freiheit. Concordia, Disputation 52. Lateinisch–Deutsch. Eingeleitet, übersetzt und kommentiert von Christoph Jäger, Hans Kraml und Gerhard Leibold (= Philosophische Bibliothek. Nr. 695). Meiner, Hamburg 2018, ISBN 978-3-7873-3023-2 (283 S.).

Посилання

ред.
Отримано з https://uk.wiki.x.io/wiki/Луїс_де_Моліна