Немає перевірених версій цієї сторінки; ймовірно, її ще не перевіряли на відповідність правилам проекту.

Фрідріх Вільгельм Ганс Людендорф
Friedrich Wilhelm Hans Ludendorff
Народився26 травня 1873(1873-05-26)
Тунов
Помер26 червня 1941(1941-06-26) (68 років)
Потсдам
ПохованняНовий цвинтар (Потсдам)d Редагувати інформацію у Вікіданих
Місце проживанняПотсдам
КраїнаНімеччина Німеччина
Національністьнімець
Діяльністьастроном, астрофізик, викладач університету Редагувати інформацію у Вікіданих
Галузьастрономія
ЗакладПотсдамський астрофізичний інститут Лейбніца
ЧленствоПрусська академія наук
Леопольдина
Баварська академія наук Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди
Галліполійська зірка
Галліполійська зірка

Фрідріх Вільгельм Ганс Людендорф (нім. Friedrich Wilhelm Hans Ludendorff; 26 травня 1873 — 26 червня 1941) — німецький астроном, член Берлінської академії наук.

Родився в Тунові (нині Дуново, Померанія). Молодший брат Еріха Людендорфа. У 1897 році почав працювати асистентом в гамбурзькій обсерваторії, з 1898 працював у Потсдамській обсерваторії (у 1921—1939 — директор).

Основні наукові роботи присвячені вивченню спектрально-подвійних і змінних зірок, Сонця. Спільно з Г.Ебергардом отримав кілька тисяч спектрограм спектрально-подвійних зірок і з їхньою допомогою розрахував орбіти цих зірок і визначив їхні маси. Встановив затемнювану природу унікальної системи ε Візничого і знайшов його період (27 років). Провів статистичне дослідження орбіт спектралию-подвійних зірок, знайшов кореляцію між величиною ексцентриситету і довжиною періоду. Виконав також статистичне дослідження кривих блиску цефеїд і довгоперіодичних змінних, виявив залежності між формою кривої блиску і періодом для обох типів зірок і залежність амплітуди від довжини періоду у M-зірок з емісійними лініями. У 1924 запропонував систему класифікації змінних зірок за їхніми кривим блиску; в цій системі розрізнялися десять типів змінних. Показав, що розподіл інтенсивності в безперервному спектрі сонячної корони такий же, як і в спектрі фотосфери; знайшов зв'язок між формою корони і ступенем активності Сонця.

Ряд робіт Людендорфа відноситься до історії астрономії, зокрема епохи Ренесансу. У 1930-і роки займався вивченням астрономічних знань стародавніх мая. Встановив астрономічний зміст багатьох написів мая, показав, що мая вміли пророкувати моменти затемнень і знали синодичний і сидеричний періоди обертання планет.

Тричі обирався головою Німецького астрономічного товариства.

Нагороди

ред.

Бібліографія

ред.
  • Untersuchungen über die Kopien des Gitters Gautier Nr. 47 und über Schichtverzerrungen auf photographischen Platten, Leipzig 1903
  • Der grosse Sternhaufen im Herkules Messier 13. Publikationen des Astrophysikalischen Observatoriums zu Potsdam. 1905, 15(6) (Nr. 50)
  • Der veränderliche Stern R Coronae borealis, Leipzig 1908
  • Untersuchungen zur Astronomie der Maya
  • Die Venustafel des Dresdener Codex, Berlin 1931
  • Die astronomische Bedeutung der Seiten 51 und 52 des Dresdener Mayakodex, Berlin 1931
  • Das Mondalter in den Inschriften der Maya, Berlin 1931
  • Über die Seiten 51 und 52 des Dresdener Kodex und über einige astronomische Inschriften der Maya, Berlin 1933
  • Die astronomischen Inschriften am Yaxchilan, Berlin 1931
  • Weitere astronomische Inschriften der Maya, Berlin 1934
  • Die astronomische Inschrift aus dem Tempel des Kreuzes in Palenque, Berlin 1935
  • Zur astronomischen Deutung der Maya-Inschriften, Berlin 1936
  • Zur Geschichte der Astronomie im siebzehnten Jahrhundert, Berlin 1937
  • Zur Deutung des Dresdener Maya-Codex, Berlin 1937
  • Astronomische Inschriften in Palenque, Berlin 1938
  • Astronomische Inschriften in Piedras Negras und Naranjo, Berlin 1940
  • Zur Frühgeschichte der Astronomie in Berlin, Verlag Walter de Gruyter, Berlin 1942
  • Die astronomischen Inschriften in Quiriguá, Berlin 1943

Література

ред.
  • Колчинский И. Г., Корсунь А. А., Родригес М. Р. (1977). Ганс Людендорф. Астрономы. Биографический справочник (на сайте Астронет). отв. редактор Богородский А. Ф. (вид. 2-ге, 416 с.). Киев: Наукова думка.(рос.)
  • Das Deutsche Führerlexikon, Otto Stollberg G.m.b.H., Berlin 1934