Лютневий страйк
Лютневий страйк (нід. Februaristaking) — загальний страйк в окупованих Німеччиною Нідерландах 1941 року під час Другої світової війни. Він був організований забороненою Комуністичною партією Нідерландів на захист переслідуваних нідерландських євреїв та проти антиєврейських заходів і діяльності нацизму в цілому.
| Лютневий страйк | |
 | |
| Архіви зберігаються у |
Dutch Resistance Museumd[1]  |
|---|---|
| Країна |
 Нідерланди |
| Місце розташування |
Нідерланди |
| Момент часу |
лютий 1941 |
| Час/дата початку |
25 лютого 1941 |
| Час/дата закінчення |
27 лютого 1941 |
| Організатор |
Комуністична партія Нідерландів |
| Роботи в колекції |
Dutch Resistance Museumd[1] |
 Лютневий страйк у Вікісховищі | |
Безпосередньою причиною стала серія арештів і погромів, проведених німцями в єврейському районі Амстердама Йоденбурт. Вони почалися 25 лютого 1941 року і тривали два дні. 26 лютого до страйку приєдналося 300 000 амстердамців. Через три дні страйк був жорстоко придушений німцями[2].
Лютневий страйк вважається першим публічним протестом проти нацистів в окупованій Європі[3] і єдиним масовим протестом проти депортації євреїв, організованим неєвреями[4]
Передумови та причина
ред.Нідерланди капітулювали перед нацистською Німеччиною у травні 1940 року, а перші антиєврейські заходи — заборона євреям служити в протиповітряній обороні — розпочалися у червні 1940 року. У листопаді 1940 року всіх євреїв усунули з державних посад, включно з університетами, що безпосередньо призвело до студентських протестів у Лейдені та інших містах. Тим часом в Амстердамі зростало відчуття неспокою серед робітників, особливо на верфях Амстердам-Норд, яким загрожувала примусова праця в Німеччині.
В міру зростання напруженості нідерландський нацистський Націонал-соціалістичний рух та його бойовий підрозділ WA (Відділення стійкості, нід. Weerbaarheidsafdeling) вчинили низку провокацій у єврейських кварталах Амстердама. Це призвело до серії вуличних боїв між WA і єврейськими групами самооборони та їхніми прихильниками, а кульмінацією стала битва 11 лютого 1941 року на площі Ватерлоо. Бойовик WA Гендрік Кут був важко поранений і помер від отриманих травм 14 лютого.
12 лютого німецькі солдати за підтримки місцевої поліції оточили та відгородили стару єврейську дільницю від решти міста, встановивши колючий дріт, піднявши мости й встановивши поліцейські пости. Тепер цей район був заборонений для неєвреїв.
19 лютого німецька Поліція порядку увірвалася до кафе-морозива «Коко» на вулиці ван Воустраат в районі міста Амстердам Ріверенбург. У бійці, що почалася, кілька поліцейських були поранені. Помста настала у вихідні 22-23 лютого, коли німці влаштували масштабний погром, під час якого 425 єврейських чоловіків у віці 20-35 років були взяті в заручники й ув'язнені в таборі Камп-Шурл, а потім відправлені до концентраційних таборів Бухенвальд і Маутгаузен, де більшість з них померли впродовж року. З 425 в'язнів вижили лише двоє.
Страйк
ред.
Після погрому, 24 лютого, на площі Нордермаркт відбувся мітинг просто неба з метою організації страйку на знак протесту проти погрому та примусової праці в Німеччині. Наступного ранку Комуністична партія Нідерландів, яку німці заборонили, надрукувала і розповсюдила заклик до страйку по всьому місту. Першими застрайкували водії трамваїв, за ними — інші міські служби, а також такі компанії, як універмаг De Bijenkorf та школи. Зрештою до страйку приєдналося 300 000 людей, що призвело до зупинки більшої частини міста і застало німців зненацька[4].
Страйк розростався спонтанно, інші працівники наслідували приклад водіїв трамваїв, і поширився на інші райони, включаючи Занстад і Кеннемерланд на заході; Буссум, Гілверсум і Утрехт на сході; і на півдні[5].
У відповідь оголосили комендантську годину, а в місто ввели німецький поліцейський батальйон і два полки СС «Тотенкопф». Протести жорстоко придушили, часто зі стріляниною. Чотирьох страйкарів пізніше стратили на розстріл, 22 засудили до тюремного ув'язнення, а місто було зобов'язане виплатити п'ять мільйонів гульденів репарацій[6].
Придушення було успішним, і більшість страйкарів повернулися на роботу до 27 лютого. Хоча зрештою страйк не досяг успіху, він був важливий тим, що став першою і єдиною широкомасштабною прямою дією проти поводження нацистів з євреями в Європі.
Наступними страйками будуть студентські страйки в листопаді 1941 року і так званий «молочний страйк» у квітні-травні 1943 року, який відкрив період збройного прихованого опору в національному масштабі.
На решті окупованої нацистами території Європи пізніше страйкували греки у квітні 1942 року[7], данці з літа 1943 року, люксембуржці у серпні 1942 року, бельгійці у травні 1941 року, норвежці у вересні 1941 року та шахтарі Північної Франції у травні-червні 1941 року. Однак лютневий страйк 1941 року в Амстердамі був єдиним страйком проти того, як німці поводилися з євреями в окупованій нацистами Європі.
Пам'ять
ред.
Страйк згадують щороку 25 лютого, проходячи маршем повз пам'ятник докера, створений 1951 року на честь страйку і вперше відкритий у грудні 1952 року. Цей монумент створила нідерландська скульпторка Марі Андріссен. У вшануванні пам'яті беруть участь усі політичні партії, а також міське управління громадського транспорту та організації тих, хто пережив Голокост. Після страйку трьох комуністичних організаторів було розстріляно, а 12 комуністичних організаторів було відправлено до в'язниць у Німеччині, але під час холодної війни комуністи були змушені вшановувати пам'ять про страйк окремо від інших політичних груп.
Див. також
ред.- Молочний страйк: страйк у Норвегії у вересні 1941 року проти нормування молока.
Література
ред.- Jong, Dr. L. de (1985). De Bezetting (нід.) (вид. 3-тє). Амстердам: Querido. с. 135—178. ISBN 90-214-6898-0.
- Sijes, Dr. B. A. (1978). De Februaristaking (нід.). © Нідерландський інститут досліджень війни, Голокосту та геноциду. Амстердам: H. J. W. Becht. ISBN 90-230-0290-3.
- Presser, Dr. J. (грудень 1965). Ondergang (вид. 6-те). Гаага: Staatsuitgeverij. ISBN 90-12-04893-1.
- Manheim, Jack. Memoirs of the Dutch Underground 1940—1945 — Why me? (Amazon, 2017). [1] ISBN 1521902240
Примітки
ред.- ↑ а б https://collectie.verzetsmuseum.org/ais6/Details/collect/4489
- ↑ Amsterdam. encyclopedia.ushmm.org (англ.). Процитовано 17 листопада 2023.
- ↑ 1941: The Dutch Strike Against Nazi Abuses of Jews. Haaretz (англ.). Процитовано 17 листопада 2023.
- ↑ а б Amsterdam marks anniversary of 1941 mass strike in support of Jews, World Jewish Congress
- ↑ de Jong, Dr. Loe (1971). Het Koninkrijk der Nederlanden in de Tweede Wereldoorlog. Amsterdam: RIOD, part 4, first half.
- ↑ Mak, Geert (2001). Amsterdam: A Brief Life of the City. Vintage Books.
- ↑ Mazower. 2001. с. 112.