Лінійні кораблі типу «Монтана»
Лінійні кораблі типу «Монтана» (англ. Montana-class battleship) планувалися як наступники типу «Айова» для ВМС Сполучених Штатів, більшим за розмірами, і, за рахунок певного зниження швидкості[1], краще броньованим і з підвищеною вогневою міццю. П'ять було схвалено для будівництва під час Другої світової війни, але зміни у пріоритетах будівництва під час бойових дій призвели до скасування замовлень на користь продовження виробництва авіаносців типу «Ессекс» та лінкори типу «Айова» до того, як були закладені будь-які кілі кораблів типу «Монтана».
Макет лінійного корабля «Монтана»
| |
Проєкт | |
---|---|
Назва: | Лінійні кораблі типу «Монтана» |
Заплановано: | 5 |
Побудовано: | 0 |
Скасовано: | 5 |
Основні характеристики | |
Тип: | Лінійний корабель |
Водотоннажність: | 64 240 т |
Повна водотоннажність: | 72 104 т |
Довжина: | 280,80 м |
Ширина: | 36,93 м |
Осадка: | 10,97 м |
Потужність: | 172 000 к.с. |
Двигуни: |
|
Швидкість: | 28 вузлів |
Дальність плавання: | 15 000 миль на швидкості 15 вузлів |
Екіпаж: |
|
Озброєння: |
|
Бронювання: |
|
Конструкція
ред.Передбачалося озброєння кораблів дванадцятьма 406 мм гарматами Mark 7 у чотирьох 3-гарматних баштах[2], тобто доповнення трьома гарматами у окремій башті у порівнянні з типу «Айова». На відміну від трьох попередніх типів лінкорів, «Монтани» розроблялись без врахування будь-яких договірних обмежень. Завдяки збільшеним можливостям протиповітряної оборони та значно товстішій броні на всіх ділянках «Монтана» була б найбільшим, найкраще захищеним і найбільш потужно озброєним озброєним лінкором США. Вони також були б єдиним типом, який конкурував би з типом «Ямато» Японської імперії за водотоннажністю.[3]
Розвиток проєкту і його скасування
ред.Попередня робота над конструкцією типу «Монтана» почалася ще до вступу США у Другу світову війну. Будівництво перших двох кораблів було схвалене Конгресом у 1939 році після ухвалення Другого закону Вінсона. Напад Японії на Перл-Харбор затримав будівництво типу «Монтана». Успіх палубної авіації в битві в Кораловому морі і, більшою мірою, у битві при Мідвеї зменшив очікувану цінність від нових лінкорів. Отже, ВМС США вирішили скасувати замовлення на «Монтани» на користь більш пріоритетних авіаносців, а також десантних і протичовнових кораблів[4].
Оскільки будівництво лінкорів типу «Айова» вже досить просунулося, а їхня швидкість дозволяла їм діяти разом з авіаносцями класу «Ессекс», їхні замовлення були збережені[5], що зробило їх останніми лінкорами ВМС США, включеними до складу флоту.
Примітки
ред.- ↑ Garzke, William H.; Sumrall, Robert F. (1976). Battleships : United States battleships in World War II (158) . Annapolis: Naval Institute Press. ISBN 0-87021-099-8. OCLC 2414211.
- ↑ United States of America 16"/50 (40.6 cm) Mark 7. Процитовано 23 грудня 2022.
- ↑ Minks, R. L. (September 2006). Montana class battleships end of the line. Canoga Park, California: Minks Sea Classics: Challenge Publications. OCLC 3922521.
- ↑ Friedman, Norman (1985). U.S. battleships : an illustrated design history. Annapolis, Md.: Naval Institute Press. с. 330—332. ISBN 0-87021-715-1. OCLC 12214729.
- ↑ USN Ship Types--Montana class (BB-67 through BB-71). web.archive.org. 10 квітня 2008. Архів оригіналу за 10 квітня 2008. Процитовано 23 грудня 2022.
Це незавершена стаття про військові кораблі. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |