Ліпін В'ячеслав Миколайович
Ліпін В'ячеслав Миколайович (рос. Липин Вячеслав Николаевич; нар. 6 (18) грудня 1859 року, Петербург, Росія — пом. 19 грудня 1930 року, Ленінград, Росія) — російський і радянський металург, професор Петербурзького гірничого інституту, член-кореспондент АН СССР. У 1896 році організував у Росії виробництво спеціальних марок сталі, зокрема вольфрамової. Своїми роботами з дослідження впливу легуючих добавок сприяв створенню російської металургії якісних сталей. Автор книжки «Металургія чавуну, заліза і сталі», що стала першою оригінальною працею з металургії заліза у російській технічній літературі (з часів М. Ломоносова).
Ліпін В'ячеслав Миколайович | |
---|---|
Липин Вячеслав Николаевич | |
Народився | 6 грудня (18 грудня) 1859 Петербург |
Помер | 19 грудня 1930 (71 рік) Ленінград |
Країна | Російська імперія СРСР |
Діяльність | металургія |
Галузь | металургія |
Alma mater | Петербурзький гірничий інститут |
Вчене звання | члени-кореспонденти РАНd |
Знання мов | російська |
Членство | Академія наук СРСР |
Нагороди | |
Біографія
ред.Народився 6 (18) грудня 1856 року у Петербурзі у сім'ї дворян[1]. Закінчив вищу освіту у Петербурзькому гірничому інституті у 1881 році. Був понад рік за кордоном для вивчення металургійної справи. Повернувшись у Росію працював на Нижньо-Тагильських заводах Демидова для впровадження там мартенівського виробництва. 1885 року перейшов на роботу до Лисьвенських заводів Шувалова.[2] У 1885—1889 роках був управителем Бисерським і Теплогорським гірськими заводами.[1] 1890 року перейшов на посаду головного металурга і помічника директора Путилівського заводу в Петербурзі. Окрім основних обов'язків вів виробництво бронебійних снарядів на заводі. За власним проектом побудував Видлицький чавуноливарний завод в Олонецькій губернії. 1895 року захистив дисертацію на звання ад'юнкта гірничого інституту з металургії під назвою «Вплив міді на чавун, залізо і сталь». 1897 року був призначений екстраординарним професором гірничого інституту за працю «Де-які властивості молібденової сталі», а 1899 року став ординарним професором.[2] У 1896 році на Путилівському заводі налагодив виробництво вольфрамової сталі, організував в Росії виробництво спеціальних марок сталі. Своїми роботами у 1885, 1897, 1902 роках з дослідження впливу легуючих добавок сприяв створенню російської металургії якісних сталей.
Після початку Першої світової війни у 1914 році на Путилівському заводі організував у відповідності до воєнних замовлень виробництво спеціальних сталей, налагодив виробництво бронебійних снарядів.[3]
Після більшовицького перевороту співпрацював з сов'єцьким режимом. 1928 року став членом-кореспондентом АН СССР.
Автор низки журнальних статей, переважно у «Гірському журналі», і книжок. Його книжка «Металургія чавуну, заліза і сталі», I том якої вийшов друком 1904 року, II том — 1911 року, III том — 1926 року, була першим оригінальним курсом металургії заліза в Росії, до того в Росії існували лише книжки перекладені з інших мов.
Був нагороджений Орденом святої Анни I ступеню.[1]
Твори
ред.- Заметки о некоторых металлургических производствах в Америке в 1900 г. — 1900.
- Металлургия чугуна, железа и стали. — 1904, 1911.
Література
ред.- Липин Вячеслав Николаевич. // Энциклопедический словарь : в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб. : Ф. А. Брокгауз, И. А. Ефрон, 1890—1907. (рос.) — доп. т. II (1906): Кошбух — Прусик, с. 86.
- Курнаков Н. С. и др. Записка об ученых трудах проф. В. Н. Липина, «Известия Акад. наук СССР. Отделение физ.-матем. наук», 1928, № 8—10. (У статті є список праць Ліпіна).
- Липин Вячеслав Николаевич // Большая советская энциклопедия : в 30 т. / главн. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.)
Посилання
ред.- ↑ а б в Уральская историческая энциклопедия. — УрО РАН, Институт истории и археологии. Екатеринбург: Академкнига, 2000.
- ↑ а б Липин Вячеслав Николаевич. // Энциклопедический словарь Ф. А. Брокгауза и И. А. Ефрона. — С.-Пб.: Брокгауз-Ефрон. 1890—1907.
- ↑ Липин Вячеслав Николаевич. // Большая российская энциклопедия. — Т. 17. — М., 2010.
На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій. |