Лісничівка (село)
Лісничі́вка — село у складі Балтської міської громади у Подільському районі, Одеська область.
село Лісничівка | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Одеська область |
Район | Подільський район |
Тер. громада | Балтська міська громада |
Код КАТОТТГ | UA51120030170072648 |
Основні дані | |
Засноване | 1786 |
Населення | 652 |
Площа | 2,88 км² |
Густота населення | 226,39 осіб/км² |
Поштовий індекс | 66127 |
Телефонний код | +380 4866 |
День села | 21 вересня |
Географічні дані | |
Географічні координати | 48°0′39″ пн. ш. 29°31′24″ сх. д. / 48.01083° пн. ш. 29.52333° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря |
219 м |
Відстань до обласного центру |
192,8 км |
Відстань до районного центру |
10 км |
Найближча залізнична станція | Балта |
Відстань до залізничної станції |
18 км |
Місцева влада | |
Адреса ради | 66127, Одеська обл., Балтський р-н, с. Лісничівка |
Староста | Левченко Михайло Петрович |
Карта | |
Мапа | |
|
Розташоване за 10 км від центру громади — міста Балта. На півдні межує з селом Оленівка, на сході з селом Козацьке, на півночі з селом Перейма та на північному заході з селом Борсуки. Біля села проходить автодорога Балта — Вінниця.
Історія
ред.Лісничівка заснована в середині XVIII століття у лісистій місцевості. За переказами місцевих жителів першим мешканцем села був лісник разом з родиною, їхня хата знаходилася в районі «басейну».
За адміністративним поділом у XVIII столітті територія села входила до Брацлавського воєводства (Річ Посполита). З кінця XVIII століття почало входити до Балтського повіту Подільської губернії (Російська імперія).
У 1918—1919 роках значна частина сільської молоді симпатизувала Директорії УНР на чолі з Симоном Петлюрою. У Лісничівці діяв антибільшовицький повстанський загін. Також мешканці села входили до повстанських загонів Семена Заболотного.[1]
З 1923 року — Балтський район, а з 1932 року — Одеська область. Під час організованого радянською владою Голодомору 1932—1933 років померло щонайменше 2 жителі села[2].
Після проведення адміністративно-територіальної реформи 2015—2020 років було створено Балтську міську громаду, в яку увійшов Лісничівський старостинський округ. З 2020 року село входить до Подільського району.
Населення
ред.Чисельність
ред.На поч. ХХ ст. в селі проживало 2064 чол.[3]
Згідно з переписом 1989 року населення села становило 653 особи, з яких 262 чоловіки та 391 жінка.[4]
За переписом населення 2001 року в селі мешкали 642 особи.[5]
Мова
ред.Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[6]
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 90,8 % |
російська | 4,91 % |
румунська | 3,22 % |
білоруська | 0,15 % |
вірменська | 0,15 % |
Керівний склад різних скликань
ред.Прізвище, ім'я, по батькові | Основні відомості | Дата обрання | Дата звільнення |
---|---|---|---|
Хатенко Анатолій Вікторович | Сільський голова, 1962 року народження, освіта вища, безпартійний | 26.03.2006 | 31.10.2010 |
Хатенко Анатолій Вікторович | Сільський голова, 1962 року народження, освіта вища, безпартійний | 31.10.2010 | 20.09.2013 |
Левченко Михайло Петрович | Сільський голова, 1974 року народження, освіта вища, безпартійний | 25.05.2014 |
Примітка: таблиця складена за даними сайту Верховної Ради України[7]
Визначні пам'ятки
ред.Біля села знаходиться ботанічний заказник місцевого значення «Лісничівка», заснований у 1984 році, загальна площа 3176 гектарів.
Церква Різдва Богородиці, збудована в 1779 році. Нова церква Різдва Богородиці збудована в 1879 році, а стара у 1884 році продана в село Флору, Балтського повіту.
Див. також
ред.Примітки
ред.- ↑ Одещина (стенд 27) // Визвольна боротьба. — Львів, 2021. — № 2 (30). — С.204
- ↑ Лісничівка. Геоінформаційна система місць «Голодомор 1932—1933 років в Україні». Український інститут національної пам'яті. Процитовано 18 червня 2020.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ А. Крылов Населенные места Подольской губернии. – Каменец-Подольский: Типография губернского правления, 1903. – С. 370. Архів оригіналу за 13 вересня 2019. Процитовано 13 жовтня 2021.
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 25 вересня 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 25 вересня 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Одеська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 25 вересня 2019.
- ↑ Керівний склад попередніх скликань ради на сайті Верховної Ради України. w1.c1.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 1 листопада 2021. Процитовано 1 листопада 2021.
Література
ред.- Гульдман В. Населенные места Подольской губернии: Алфавитный перечень населенных пунктов губернии, с указанием некоторых справочных о них сведений / Издание Подольского губернского статистического комитета. — Каменец-Подольский: Типография Подольского губернского правления, 1893. — 636 с. [Архівовано 8 жовтня 2021 у Wayback Machine.]
- Крылов А. Населенные места Подольской губернии. — Каменец-Подольский: Типография губернского правления, 1903. — 538 с. [Архівовано 8 жовтня 2021 у Wayback Machine.]
Посилання
ред.- Gromada.info / Балтська громада [Архівовано 26 жовтня 2021 у Wayback Machine.]
- Сайт Центральної виборчої комісії [Архівовано 3 грудня 2010 у Wayback Machine.]
- Неофіційний сайт Балти [Архівовано 12 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Храми Поділля [Архівовано 20 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Лісничівка на сайті Верховної Ради [Архівовано 8 жовтня 2021 у Wayback Machine.]