Лісівщина (Коростенський район)
Лісі́вщина — село в Україні, у Коростенському районі Житомирської області. Населення становить 758 осіб.
| село Лісівщина | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Україна
|
| Область | Житомирська область |
| Район | Коростенський район |
| Тер. громада | Ушомирська сільська громада |
| Код КАТОТТГ | UA18060230220092712 |
| Облікова картка | Лісівщина |
| Основні дані | |
| Засноване | 1501 |
| Населення | 758 |
| Площа | 3,543 км² |
| Густота населення | 213,94 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 11580 |
| Телефонний код | +380 4142 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 50°47′30″ пн. ш. 28°34′1″ сх. д. / 50.79167° пн. ш. 28.56694° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
186 м |
| Водойми | річки Лемля, Безіменна |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 11580, с. Лісівщина, вул. Житомирська, 48 |
| Карта | |
  Лісівщина | |
 Лісівщина | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Географія
ред.У селі річка Безіменна впадає у Лемлю.
,_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0.JPG)
Історія
ред.Перша документальна згадка про село в 1501 році.
В середині XIII століття Лісівщина належала спадкоємцям Міхала Яцковського, а згодом — Олександру Чапличу герба Кердея, що був житомирським ловчим. Пізніше село успадкував житомирський підстолій Міхал Юзефович Чаплич (пол. Michał Chaplic h. Kierdeja) . У 1775 році тут налічувалось 34 двори.
Станом на 1885 рік у колишньому власницькому селі Ушомирської волості Житомирського повіту Київської губернії мешкало 640 осіб, налічувалось 80 дворових господарств, існували школа та постоялий будинок[1].
За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 1347 осіб (661 чоловічої статі та 686 — жіночої), з яких 1238 — православної віри[2].
Колишній орган самоуправління — Лісівщинська сільська рада.
Населення
ред.Мова
ред.Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[3]:
| Мова | Кількість | Відсоток |
|---|---|---|
| українська | 752 | 99.21% |
| російська | 6 | 0.79% |
| Усього | 3278 | 100% |
Пам'ятки
ред.Поряд із Лісівщиною розташовані ільменітові кар'єри Іршанського гірничозбагачувального комбінату. Ільменіт — залізняк із великим вмістом титану, є сировиною для виробництва цього металу. Ільменітові кар'єри абсолютно не схожі на гранітні, або залізорудні, адже вони не глибокі, піщані, і заповнені водою. Зверху по воді плаває плавзасіб із драгою, яка черпає пісок, із шматочками ільменіту.
Уродженці
ред.- Паламарчук Костянтин Савич (1921—2011) — український педагог, відмінник освіти України.
Див. також
ред.Примітки
ред.
- ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
- ↑ Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-28. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)
Посилання
ред.- Погода в селі Лісівщина [Архівовано 19 грудня 2011 у Wayback Machine.]
|
Це незавершена стаття про Житомирську область. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |