Літературна премія імені Ірини Вільде
Премія імені Ірини Вільде — українська літературна премія.
Історія
ред.Премію імені Ірини Вільде засновано у 2007 році Львівською обласною організацією Національної спілки письменників України та народним депутатом України Петром Писарчуком на честь 100-річчя від дня народження видатної української письменниці Ірини Вільде. В жовтні 2006 року було також прийнято окрему постанову Верховної Ради України «Про відзначення 100-річчя з дня народження української письменниці Ірини Вільде».
Нагородження
ред.Нагородження відбувається щорічно 5 травня в день народження Ірини Вільде. Премією відзначаються українські письменники за визначні літературні здобутки, новаторство в українській прозі різних жанрів, сприяння сучасному літературному процесу в Україні.
Премія має всеукраїнський статус, тому претендувати на неї можуть не тільки львівські прозаїки.
Лауреати отримують диплом та грошову винагороду.
Грошова винагорода становить 15 тис. грн.:
- І премія — 7 тис. грн.,
- ІІ премія — 5 тис. грн.,
- ІІІ премія — 3 тис. грн.
Лауреати
ред.2007 рік
ред.- Перша премія — Роман Дідула за твір «Молитва за Україну»
- Друга премія — Євгенія Божик за твір «Келих часу»
- Третя премія — Оксана Думанська за твір «Графиня із Куткора»[1]
2008 рік
ред.- Перша премія — Віктор Палинський за збірку оповідань «Декілька зимових днів» та Ярослав Павлюк за роман «Нічний імператор»
- Друга премія — Надія Ковалик за збірки оповідань та повістей «На сходах», «Відпусти мене» і Ольга Яворська за збірку новел, оповідань і повістей «Відблиск прожитого дня»
- Третя премія — Богдан Мельничук за збірку «Яр» та Володимир Рабенчук за збірку повістей «Тінь перста вказівного, або Дожити б до Івана Купала»
2009 рік
ред.- Перша премія — Леся Бернакевич за роман «До зустрічі в суді»
- Друга премія — Роман Коритко за історичний роман «Корона Данила Галицького»
- Третя премія — Петро Ходанич за книгу прози «Знак дракона»[2]
2010 рік
ред.- Марія Людкевич — за книжку «Петрова гора з диким терном»
2011 рік
ред.- Марія Якубовська
- Роман Пастух — за книжку «Корона Данила Галицького»[3]
2012 рік
ред.Через розкол у Львівській обласній організації Національної спілки письменників України у 2012 році були два оргкомітети, які запропонували дві абсолютно протилежні пропозиції щодо нагородження:[4]
За протоколом Марії Якубовської:
- Перша премія — Наталя Околітенко за роман «Рось-Марія» і Надія Тубальцева за книжку «Дніпровські капричос»
- Друга премія — Ірина Якубовська за книжки «Десять днів» і «За завісою буденності»
- Третя премія — Василь Федько за книжку «Життя за сонцем»
За протоколом Романа Іваничука:
- Стефак Василь Федорович — за книгу прози «Примови проти темряви»
- Петренко Микола Євгенович — за книгу «Самозапалення свічі»
- Гургула Ігор Васильович — за повість «Мартуся зі Львова»,
- Володимир Ганулич — за роман-казку «Білий камінчик щастя».
- Смола Оксана Миколаївна — за роман «Рух назустріч світлу»
2013 рік
ред.- Перша премія — Зеновій Легкий за роман «Се драма мого серця» і Петро Шкраб'юк за книжку прози та поезії «В мінливім дзеркалі кохання: енциклопедія любові»
- Друга премія — Богдан Смоляк за повість «Любов узимку»
- Заохочувальна премія — Анатолій Городницький за збірку авторських казок для дітей
2014 рік
ред.Перша премія:
- Юрій Николишин — фотохудожник, письменник, директор видавництва «Апріорі» — за роман «Бота-Фікс»
- Мирослав Лазарук — письменник та літературний критик, заслужений діяч мистецтв України — за роман у новелах «Посох для приречених»
- Друга премія — Оксана Кришталева — письменниця, журналістка і публіцистка — за роман «Смак грибної юшки»[5]
2015 рік
ред.- Перша премія:
- Володимир Даниленко — письменник-прозаїк, критик, літературознавець — за книгу «Грози над Туровцем: Родинні хроніки»
- Роман Горак — письменник — за біографічний роман про Леся Курбаса «Втеча у прірву»
- Друга премія — Марина Павленко — поетеса, письменниця, художниця — за повісті «Райдуга в решеті» про дитячі роки Павла Тичини, Василя Стуса, Надії Суровцевої, Василя Симоненка, Ірини Жиленко[6]
2016 рік
ред.- Еміл Андрєєв — болгарський прозаїк за детективний роман «Скляна ріка»
- Олександр Бакуменко — за роман «Король Ринкової вулиці»
- Масляник Олександр — за книжку новел «Каміння на всіх»[7]
2017 рік
ред.До 110-річчя народження Ірини Вільде, премію було вирішено вручити лише письменницям. Її лауреатками стали:
- Марія Косян — за роман «Коли у місті N дощить»
- Тетяна Пахомова — за роман «Я, ти і наш мальований і немальований Бог»
Грошова винагорода склала по 2 тисячі гривень.[8]
2021 рік
ред.Запека Віталій Леонідович - за роман "Цуцик"
- Олег Поляков - за роман "Крижана карусель"
- Сергій Гупало - за роман "Люди і трафарети"
- Спеціальна відзнака Галина Лицур-Щадей за збірку оповідань "Таке життя"
2023 рік
ред.- Перша премія - Юрій Перетятко за збірку повістей і есеїв «Апостоли узбіччя» (2022).
- Друга премія - Сергій Чирков за роман в оповіданнях «Богданове прокляття» (2022).
- Третя премія - Ігор Павлюк за роман «Буг» (2020).
Джерела
ред.- "Визначені лавреати Літературної премії імені Ірини Вільде 2023" (НСПУ)
- "Оголошено імена лауреатів літературної премії імені Ірини Вільде 2023 року" (Буквоїд)
Премія Ірини Вільде [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
- «Визначено переможців». Петро Підгайний, «Україна і час» / 17.05.2007[недоступне посилання з липня 2019]
- «Хто сьогодні не підтримує культуру, завтра буде витрачати гроші на тюрми…» 17/05/2008
- ЛітАкцент: «У Львові вручать літературну премію ім. Ірини Вільде» [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
- https://nspu.com.ua/ofitsijno/lavreati-literaturnoi-premii-imeni-irini-vilde-2021/ [Архівовано 10 травня 2021 у Wayback Machine.]
Примітки
ред.- ↑ «Визначено переможців». Петро Підгайний, «Україна і час» / 17.05.2007[недоступне посилання з липня 2019]
- ↑ ЛітАкцент: «У Львові вручать літературну премію ім. Ірини Вільде». Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 11 вересня 2011.
- ↑ [1][недоступне посилання][2][недоступне посилання]
- ↑ Безлад письменникам слід шукати у львівській НСПУ, — Писарчук // [[Західна інформаційна корпорація]], 12 травня, 2012. Архів оригіналу за 16 травня 2012. Процитовано 5 грудня 2013.
{{cite web}}: символ нерозривного пробілу в|title=на позиції 51 (довідка) - ↑ Хроніка культурного життя України // [[Міністерство культури України]]. [[Національна парламентська бібліотека України]]. Інформаційний центр з питань культури та мистецтва ДЗК. Випуск 6/2 2014 р. Архів оригіналу за 1 травня 2016. Процитовано 13 грудня 2017.
{{cite web}}: символ нерозривного пробілу в|title=на позиції 226 (довідка) - ↑ [[https://web.archive.org/web/20180218235538/http://nplu.org/storage/files/Infocentr/laureati_vitchiznianih_i_mizhnarodnih_premiy_v_galuzi_kulturi_i_mistetstva/2015/Premii2015.pdf Архівовано 18 лютого 2018 у Wayback Machine.] Лауреати міжнародних і вітчизняних премій у галузі культури та мистецтва 2015 року // Міністерство культури України. Національна парламентська бібліотека України]
- ↑ Літературна премія імені Ірини Вільде стає міжнародною [Текст // Літературна Україна. — 2016. — 6 жовт. (№ 38). — С. 5]
- ↑ Літературна премія імені Ірини Вільде визначила переможців [Архівовано 1 грудня 2017 у Wayback Machine.] // galinfo, 09.05.2017.