Вікіпедія

Лі Ланьчжуан

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Лі.

Лі Ланьчжуан (спрощ.: 李兰娟; кит. трад.: 李蘭娟, 13 вересня 1947) — китайська лікар-гепатолог та епідеміолог. Вона є професором медичної школи Чжецзянського університету, академіком Китайської інженерної академії, та працює директором Державної центральної лабораторії з діагностики та лікування інфекційних захворювань. Вона розробила «Li-NBAL», штучну систему підтримки печінки, яка використовується для підтримки життя людей, що хворіють гострою печінковою недостатністю, і отримала численні національні нагороди за свою роль у боротьбі з SARS, епідеміями H1N1 і H7N9.

Лі Ланьчжуан
Народилася13 вересня 1947(1947-09-13) (77 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Шаосін, 浙江省d, Тайвань Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна КНР Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьепідеміологиня Редагувати інформацію у Вікіданих
Галузьепідеміологія Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materHangzhou High Schoold і Zhejiang Medical Universityd Редагувати інформацію у Вікіданих
ЗакладЧжецзянський університет Редагувати інформацію у Вікіданих
ЧленствоКитайська інженерна академіяd і Chinese Medical Associationd Редагувати інформацію у Вікіданих
ПартіяКПК Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди

Ранні роки й освіта

ред.

Лі Ланьчжуан народилася 13 вересня 1947 в бідній селянській родині в Шаосіні в провінції Чжецзян.[1] Після того, як Лі досягла успіхів у навчанні, вона вступила до середньої школи Ханчжоу, ключової школи в провінції. Після закінчення школи вона стала підмінним вчителем середньої школи у своєму селищі. Вона також вивчала акупунктуру в лікарні китайської медицини Чжецзян, і проводила акупунктуру для місцевих старійшин. Згодом у селі їй порекомендували стати босоніжним лікарем, і вона прийняла цю пропозицію, незважаючи на те, що вона отримувала набагато менше грошей, ніж на вчительській роботі. У 1970 році, коли китайські університети почали приймати студентів робітників, селян і солдат, Лі було рекомендовано її селищем навчатися в Чжецзянському медичному університеті (нині медичний факультет Чжецзянського університету).[2]

Кар'єра

ред.

Після закінчення навчання у 1973 році[1] Лі була направлена на роботу у відділення інфекційних хвороб першої дочірньої лікарні Чжецзянського університету, розпочавши свою кар'єру в епідеміології.[2] У той час у Китаї була поширена гостра печінкова недостатність, спричинена вірусним гепатитом B. У 1986 році Лі та її команда розробили штучну систему підтримки печінки, також звану небіологічною штучною печінкою, для детоксикації хворих людей, і підтримки їхнього життя, доки печінка не відновиться або донорська печінка стане доступною для трансплантації.[3] Система, тепер відома як «Li-NBAL», значно підвищила показники виживання людей з важким хронічним гепатитом.[4] Замість того, щоб запатентувати винахід, вона безкоштовно розповсюдила технологію в більш ніж 300 лікарнях по всьому Китаю.[2]

У жовтні 1993 року Лі Ланьчжуан призначили віце-президентом першої афілійованої лікарні Чжецзянського університету, на цій цю посаді вона перебувала протягом 3 років. У листопаді 1996 року Лі Ланьчжуан стала заступником директора Державної головної лабораторії інфекційних хвороб міністерства охорони здоров'я, а через 6 років була призначена директором. Вона також обіймала посаду директора департаменту охорони здоров'я уряду провінції Чжецзян з 1998 по 2008 рік.[1]

Спалахи SARS та пташиного грипу

ред.

Під час спалаху SARS у 2003 році Лі керувала розробкою заходів з профілактики захворювання в Чжецзяні та контролювала поширення хвороби в провінції. Під час спалаху пташиного грипу в дельті Янцзи в 2013 році команда Лі виділила штам H7N9 як патоген і довела, що штам походить з ринків живої птиці. Її дослідження спонукало уряд закрити всі ринки живої птиці, запобігаючи поширенню хвороби на решту Китаю. За свій внесок у 2017 році вона отримала спеціальну відзнаку Державної премії за розвиток науки і техніки.[5]

COVID-19

ред.

Під час пандемії COVID-19 Лі була одним із дослідників, які запропонували закрити центр Уханя (що відомо як заходи профілактики та контролю категорії А). Уряд Китаю прийняв пропозицію про карантин, і карантинні заходи в Ухані були запроваджені о 14:00 23 січня 2020 року (перед святкуванням китайського нового року у 2020 році).[6][2] 1 лютого вона вирушила до Уханя з командою медичних працівників із Ханчжоу, щоб допомогти в боротьбі з епідемією.[7][8] 20 квітня 2020 року Стівен Чен з «South China Morning Post» повідомив про дослідження Лі та її команди з Чжецзянського університету, які виявили понад 30 штамів вірусу SARS-CoV-2, і що деякі з більш агресивних штамів генерували у 270 разів більше вірусного навантаження, ніж найлегші версії. Вони виявили, що агресивні штами були пов'язані зі спалахами в Європі та штаті Нью-Йорк, тоді як менш агресивні штами були виявлені у штатах Вашингтон і Каліфорнія.[9]

Відзнаки та нагороди

ред.
  • 1998 — Державна премія «Прогрес науки і техніки» (другий ступінь) за дослідження системи штучної підтримки печінки[10]
  • 2005 — обрана академіком Китайської інженерної академії[1]
  • 2007 — Державна премія «Про прогрес науки і техніки» (ІІ ступеня) за дослідження з мікроекології інфекційних захворювань[10]
  • 2013 — Державна премія за науково-технічний прогрес (перший ступінь) за інноваційну теорію та технологічний прорив у лікуванні важких захворювань печінки[10]
  • 2014 — Державна премія за прогрес у галузі науки і техніки (перший ступінь) за дослідження та ефективну профілактику епідемії грипу H1N1 у Китаї[10]
  • 2014 — Премія Хо Люн Хо Лі за науково-технічні досягнення[10]
  • 2015 — Державна премія «Про прогрес науки і техніки» (І ступеня) за інноваційне лікування термінальних захворювань печінки[10]
  • 2017 — Державна нагорода за науково-технічний прогрес 2017 року (Спеціальна премія) за великі інновації та технологічний прорив у системах запобігання епідеміям, прикладом яких є пташиний грип H7N9[10]
  • 2020 — Nature's 10: десять людей, які допомогли сформувати науку в 2020 році[11]
  • 2021 — Стипендіат Американського інституту медичної та біологічної інженерії[12]
  • 2022 — Міжнародна премія ЮНЕСКО та Екваторіальної Гвінеї за дослідження в галузі наук про життя[13]

Особисте життя

ред.

Лі Ланьчжуан одружена з Чженом Шусеном, експертом з трансплантації печінки, а також академіком Китайської інженерної академії.[14][15] У них є син на ім'я Чжен Цзе.[16]

Примітки

ред.
  1. ↑ а б в г zh:李兰娟. Chinese Academy of Engineering. Процитовано 22 січня 2020. (кит.)
  2. ↑ а б в г zh:这位中国感染病学科唯一女院士 率先提出武汉封城. Sina News. 31 січня 2020. Процитовано 2 лютого 2020. (кит.)
  3. ↑ Ning, Qin (2019). Acute Exacerbation of Chronic Hepatitis B: Volume 2. Diagnosis and Management. Springer. с. 332. ISBN 978-94-024-1603-9. (англ.)
  4. ↑ Chang, Thomas Ming Swi; Endo, Yoshihiro; Nikolaev, Volodymyr (2017). Hemoperfusion, Plasmaperfusion And Other Clinical Uses Of General, Biospecific, Immuno And Leucocyte Adsorbents. World Scientific. с. 193. ISBN 978-981-4749-09-1. (англ.)
  5. ↑ Fang Kun (12 січня 2018). zh:李兰娟院士团队荣获2017年度国家科技进步特等奖. China News (кит.). Процитовано 22 січня 2020.
  6. ↑ Xie, Echo (2 квітня 2020). Build-up to coronavirus lockdown: inside China's decision to close Wuhan. South China Morning Post. Процитовано 22 квітня 2020. (англ.)
  7. ↑ zh:李兰娟乔杰两位女院士带队出发驰援武汉. China Women's News. 2 лютого 2020. Архів оригіналу за 3 серпня 2020. Процитовано 3 лютого 2020. (англ.)
  8. ↑ zh:李兰娟院士带队驰援武汉：为抢救危重症病人，没考虑何时回来. The Paper. 1 лютого 2020. Процитовано 3 лютого 2020. (кит.)
  9. ↑ Chen, Stephen (20 квітня 2020). Coronavirus's ability to mutate has been vastly underestimated, and mutations affect deadliness of strains, Chinese study finds. South China Morning Post. Процитовано 22 квітня 2020. (англ.)
  10. ↑ а б в г д е ж zh:科技奖项. Chinese Academy of Engineering. Процитовано 3 лютого 2020. (кит.)
  11. ↑ Nature's 10: ten people who helped shape science in 2020. nature.com. 15 грудня 2020. Процитовано 16 грудня 2020. (англ.)
  12. ↑ AIMBE ELECTS 2021 FELLOWS. aimbe.org. 15 лютого 2021. Процитовано 20 лютого 2021. (англ.)
  13. ↑ Innovation in genetic technologies rewarded by UNESCO-Equatorial Guinea International Prize for Research in Life Sciences. (англ.)
  14. ↑ Zhang Le (26 травня 2012). zh:郑树森李兰娟院士夫妇发起成立树兰基金. sciencenet.cn (кит.). Процитовано 22 січня 2020.
  15. ↑ Zhang Le; Wei Hui (23 травня 2015). zh:李兰娟院士伉俪：无数次的风雨同舟才能相濡以沫. Xinhua (кит.). Процитовано 22 січня 2020.
  16. ↑ Zhang Zeqian (2 лютого 2020). zh:儿子眼里的李兰娟院士：她一直都没有抛弃自己医生的身份. sina. Процитовано 3 лютого 2020. (кит.)

Посилання

ред.
  • Лі Ланьчжуан на сайті Першої афілійованої лікарні Чжецзянського університету (англ.)
  • Лі Ланьчжуан на сайті Китайської інженерної академії (англ.)
Отримано з https://uk.wiki.x.io/w/index.php?title=Лі_Ланьчжуан&oldid=40793403