Майя Бошкович-Стуллі
Майя Бошкович-Стуллі (хорв. Maja Bošković-Stulli; 1922, Осієк, Хорватія — 14 серпня 2012, Загреб, Хорватія) — хорватська науковиця у галузі фольклору; доктор наук (з 1961 року), дійсний член Хорватської академії наук і мистецтв (з 18 травня 2000 року).
| Майя Бошкович-Стуллі | |
|---|---|
| Народилася | 9 листопада 1922[1][2]  Осієк |
| Померла | 14 серпня 2012[3][1] (89 років) Загреб, Хорватія |
| Поховання | Мирогойське кладовище |
| Країна |  Хорватія |
| Діяльність | письменниця, історикиня, історик літератури, етнографка |
| Alma mater | природничий факультет Загребського університетуd |
| Членство | Хорватська академія наук і мистецтв |
Біографія
ред.Майя Бошкович-Стуллі народилась у 1922 році в Осієку. Початкову та середню школи відвідувала в Загребі. Закінчила філософський факультет (відділення славістики) Загребського університету. Захистила докторську дисертацію в 1961 році. Від 1952 року до виходу на пенсію в 1979 році працювала в Інституті народної творчості (нині Інститут етнології та фольклору) в Загребі, спершу асистенткою, надалі науковою співробітницею, а у 1963—73 роках — директоркою Інституту.
Бошкович-Стуллі є членом низки хорватських та міжнародних наукових і фахових товариств, має ряд нагород і відзнак за свою наукову діяльність, брала участь у численних національних та міжнародних наукових конференціях і семінарах. Була головною редакторкою, а потім членом редакції хорватського наукового щорічника «Наукова творчість» (Narodna umjetnost), також входить у редакційну раду авторитетного міжнародного фольклористичного часописа «Фабула» (Fabula).
Бібліографія
ред.Наукові роботи Майї Бошкович-Стуллі:
- Istarske narodne priče, Zagreb 1959;
- Narodne pripovijetke («Pet stoljeća hrvatske književnosti»), Zagreb 1963;
- Narodne epske pjesme, knj. 2 («Pet stoljeća hrvatske književnosti»), Zagreb 1964;
- Narodna predaja o vladarevoj tajni, Zagreb 1967; Kroatische Volksmärchen («Die Märchen der Weltliteratur»), Düsseldorf — Köln 1975, 21993;
- Usmena književnost («Povijest hrvatske književnosti» 1, str. 7-353), Zagreb 1978;
- Usmena književnost nekad i danas, Beograd 1983;
- Usmeno pjesništvo u obzorju književnosti, Zagreb 1984;
- Zakopano zlato. Hrvatske usmene pripovijetke, predaje i legende iz Istre, Pula — Rijeka 1986;
- U kralja od Norina. Priče, pjesme, zagonetke i poslovice s Neretve, Metković — Opuzen 1987;
- Pjesme, priče, fantastika, Zagreb 1991;
- Žito posred mora. Usmene priče iz Dalmacije, Split 1993;
- Priče i pričanje: stoljeća usmene hrvatske proze, Zagreb 1997;
- Usmene pripovijetke i predaje («Stoljeća hrvatske književnosti»), Zagreb 1997;
- O usmenoj tradiciji i o životu, Zagreb 1999.
Примітки
ред.- ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ Hrvatski biografski leksikon — 1983.
- ↑ Preminula akademkinja Maja Bošković-Stulli
Джерело
ред.