Максиміліан фон Фрай
Максиміліан (Макс) Рупперт Франц фон Фрай (16 листопада 1852 — 25 січня 1932) — німецький фізіолог австрійського походження, який відомий своїми дослідженнями соматосенсорних рецепторів шкіри.
Максиміліан фон Фрай | |
---|---|
Maximilian von Frey | |
Народився | 16 листопада 1852 Зальцбург |
Помер | 25 січня 1932 (79 років) Вюрцбург |
Країна | |
Національність | австрієць |
Діяльність | фізіолог, викладач університету, лікар |
Alma mater | Лейпцизький університет |
Галузь | фізіологія |
Заклад | Інститут фізіології імені Карла Людвіга Вюрцбурзький університет |
Науковий ступінь | доктор медичних наук |
Членство | Саксонська академія наук (15 жовтня 1898) Леопольдина |
Відомий завдяки: | дослідження механорецепції, винайдення монофіламентного естезіометра |
Батько | Carl von Freyd |
Мати | Anna von Freyd |
Короткий життєпис
ред.Народився в австрійському місті Зальцбург, в тогочасній Австро-Угорщині. Батько Максиміліана, Карл фон Фрай, походив із дворянської родини Верхньої Австрії.[1]
Молодий фон Фрай вивчав медицину у Відні, Фрайбурзі, Мюнхені, та Лейпцигу. Згодом здобув докторський ступінь у Лейпцизькому університеті в 1877 році. Надалі працював у Фізіологічному інституті Карла Людвіга до кінця свого життя. Паралельно був професором фізіології, викладаючи в університетах Вюрцбурга (1898 р.) і Цюриха (1899 р.).[2]
Науковий внесок
ред.Сфера наукових інтересів фон Фрая змінювалось з часом. У перший період своєї кар'єри він переважно займався фізіологією м'язів, у другий — кровообігом, а в третій став піонером у дослідженнях соматосенсорних рецепторів шкіри: відчуття дотику, болю та пропріоцепції[3].
В 1885 році, під час роботи в Лейпцигу, робота фон Фрая стосувалась вивчення системи кровообігу. Крім того, йому приписують, спільно з Максом Грубером, розробку раннього прототипу апарату штучного кровообігу (АШК)[4]
Найбільший внесок фон Фрай зробив у розуміння роботи сенсорних механорецепторів шкіри. В 1890-х роках фон Фрай припустив, що біль є незалежною тактильною властивістю, поряд із дотиком, відчуттям тепла і холоду, яка пов'язана зі стимуляцією високопорогових нервових волокон вільних нервових закінчень. Він описав шкіру як мозаїку окремих плям, кожна з яких чутлива до того чи іншого з цих подразників.[5] Також він створив унікальний тип естезіометра, який зараз називають нитками (або волосками) фон Фрая, який складався з різних каліброваних нейлонових або пластикових монофіламентів, кожен з яких має різну жорсткість та, відповідно, чинить різний тиск при контакті зі шкірою. Ці нитки можна використовувати для визначення порогової сили, необхідної для виникнення відчуття дотику чи болю[6].
Примітки
ред.- ↑ Holger Münzel: Max von Frey. Leben und Wirken unter besonderer Berücksichtigung seiner sinnesphysiologischen Forschung. Würzburg 1992 (= Würzburger medizinhistorische Forschungen. Band 53), S. 4 und 182 f.
- ↑ Erich Bauereisen: Das Physiologische Institut. In: Peter Baumgart (Hrsg.): Vierhundert Jahre Universität Würzburg. Eine Festschrift. Degener & Co. (Gerhard Gessner), Neustadt an der Aisch 1982 (= Quellen und Beiträge zur Geschichte der Universität Würzburg. Band 6), ISBN 3-7686-9062-8, S. 1027—1031; hier: S. 1027.
- ↑ Maximilian Ruppert Franz von Frey. Prabook (English) . Dictionary of Scientific Biography Volume 5 Emil Fischer - Gottlieb Haberlandt Paperback.
- ↑ Zimmer, Heinz-Gerd (September 2003). The heart-lung machine was invented twice--the first time by Max von Frey. Clinical Cardiology. United States. 26 (9): 443—5. doi:10.1002/clc.4960261011. ISSN 0160-9289. PMC 6654554. PMID 14524605.
- ↑ Norrsell U, Finger S and Lajonchere C (1999). Cutaneous sensory spots and the "law of specific nerve energies": history and development of ideas (PDF). Brain Research Bulletin. 48 (5): 457—465. doi:10.1016/S0361-9230(98)00067-7. PMID 10372506. Архів оригіналу (PDF) за 30 вересня 2011.
- ↑ M. von Frey: Erste Abhandlung: Druckempfindung und Schmerz. Band 23, 1896, S. 208—217.
Посилання
ред.- Pioneer Neurophysiology бібліотеки UCLA
- Essay on Sensory Locations
- Von Frey Hair Aesthesiometer Естезіометр фон Фрая