Макс Фердинанд Перуц

Макс Фердинанд Перуц (нім. Max Ferdinand Perutz, 19 травня 1914, Відень — 6 лютого 2002, Кембридж) — англійський біохімік австрійського походження, що спеціалізувався в області молекулярної біології і кристалографії, член Лондонського королівського товариства (з 1954 року). Член Американської академії мистецтв і наук (з 1963 року), член Австрійської академії наук (з 1963 року) і багатьох інших наукових товариств.

Макс Фердинанд Перуц
нім. Max Ferdinand Perutz
Народився	19 травня 1914(1914-05-19) Відень, Австрія
Помер	28 липня 2004(2004-07-28) (90 років) Кембридж, Велика Британія ·злоякісна пухлина
Поховання	Ascension Parish Burial Groundd
Місце проживання	Велика Британія
Країна	Австралія
Діяльність	біолог, молекулярний біолог, хімік, викладач університету, кристалограф, біофізик, біохімік
Alma mater	Кембриджський університет
Галузь	Молекулярна біологія, кристалографія
Заклад	Кембриджський університет
Науковий керівник	Джон Десмонд Бернал і Вільям Лоренс Брегг
Вчителі	Джон Десмонд Бернал
Відомі учні	Джеймс Ватсон Френсіс Крік
Аспіранти, докторанти	Френсіс Крік John Keith Moffatd David Mervyn Blowd Джон Кендрю
Членство	Лондонське королівське товариство Академія наук НДР Леопольдина Папська академія наук Баварська академія наук Французька академія наук Американська академія мистецтв і наук Європейська організація молекулярної біології Національна академія наук Італіїd Нідерландська королівська академія наук Національна академія наук США
Відомий завдяки:	Білки, що містять гем
Діти	Robin Perutzd
Нагороди	Нобелівська премія з хімії (1962) Медаль Коплі Королівська медаль
Макс Фердинанд Перуц у Вікісховищі

Біографія

Макс Перуц навчався у Віденському університеті (1932—1936), потім переїхав до Кембриджу (Велика Британія). Доктор філософії Кембриджського університету (1940). Керував групою молекулярної біології Медичної науково-дослідницької ради (1947—1962), з 1962 року — завідувач Лабораторією молекулярної біології Кембриджського університету.

Основні роботи

Основні роботи Перуца пов'язані з вивченням структури білків за допомогою вдосконаленого ним методу рентгеноструктурного аналізу. Вперше розшифрував просторову будову молекули гемоглобіну. За цю роботу отримав Нобелівську премію з хімії 1962 року, спільно з Джоном Кендрю.

Роботи

• Proteins and nucleic acids. Amst.— [а. о.], 1962
• в рос. пер.— Молекула гемоглобину, в кн.: Молекулы и клетки, М., 1966, с. 7—29.

Посилання

• Nobel website biography. [Архівовано 1 грудня 2001 у Wayback Machine.]