Мала Стариця
Мала Стариця — село в Україні, у Бориспільському районі, Київської області. Розміщене за 11 кілометрів на північний схід від Борисполя, у мальовничій місцевості поблизу невеличкої річки Красилівки. Населення — 210 чоловік. Розташоване неподалік від села Велика Стариця і, ймовірно, на відміну від нього названо Малою Старицею. Підпорядковане Бориспільській міській громаді.
село Мала Стариця | |
---|---|
Дзвінниця церкви Чуда св. Архістратига Михаїла. 1866р. | |
Країна | Україна |
Область | Київська область |
Район | Бориспільський район |
Тер. громада | Бориспільська міська громада |
Код КАТОТТГ | UA32040010140020294 |
Основні дані | |
Засноване | 1711 |
Населення | 210 |
Густота населення | 258.940 осіб/км² |
Поштовий індекс | 08334 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 50°25′7″ пн. ш. 31°9′53″ сх. д. / 50.41861° пн. ш. 31.16472° сх. д. |
Водойми | Красилівка |
Відстань до обласного центру |
11 км |
Місцева влада | |
Адреса ради | 08300, Київська обл., Бориспільський р-н, м. Бориспіль, вул. Київський шлях, 72 |
Карта | |
Мапа | |
|
Історія
ред.Найдавніші історичні відомості про село маємо за козацької доби. У «Генеральним следствії о маетностях Переяславского полка», — зауважує В. Мякотін, — «…село Мала Стариця здавна до города Баришівки належало і було володінням сотничим». Відомо також, що 1711 року заволодів цим селом бунчуковий товарищ Антон Максимович і згодом передав його у спадок сину своєму Григорію. Мала Стариця на той час була невеликим селом. У 1729—1731 роках тут налічувалося всього 12 дворів.
До 1781 року Мала Стариця належала до Баришівської сотні Переяславського полку. На той час у ньому було 33 хати.
Зі скасуванням козацького полкового устрою, село перейшло до складу Остерського повіту Київського намісництва. За книгою Київського намісництва 1787 року у селі проживало 125 душ, було у власності козаків і власників: надвірного радника Сулими та військового товариша Гаркуші. [1]
Від початку XIX ст. село вже у складі Переяславського повіту Полтавської губернії.
Є на мапі 1812 року[2]
У 1859 році в селі налічувалося 40 дворів, 223 жителі. З того ж повідомлення дізнаємося, що в селі вже була православна церква.
1926 року село також належало до Баришівського району (за переписом 1926 року). Населення становило 659 жителів. Малостарицькій сільській раді підпорядковувалися хутори Макарівка та Царева Могила.
З 1997 року Мала Стариця підпорядковується Кіровській (нині Кучаківська) сільській раді.
За радянських часів село було віднесено до розряду неперспективних, поступово занепадає. За даними на 1997 рік, у Малій Стариці проживало всього 228 чоловік. На кінець XX ст. у селі налічувалося 161 двір, 276 жителів.
Чудо-Михайлівська церква[3] в Малій Стариці була збудована у XVIII столітті, реконструйована у 1863 році. Нині є пам'яткою архітектури місцевого значення.
Галерея
ред.Посилання
ред.- ↑ Описи Київського намісництва 70-80 років XVIII ст.: Описово-статистичні джерела/ АН УРСР. Археогр. комісія та ін.— К.: Наукова думка, 1989.— 392 с.— ISBN 5-12-000656-6. — С. 100, 273
- ↑ Большая карта Российской Империи 1812 года для Наполеона. www.etomesto.ru. Архів оригіналу за 25 вересня 2021. Процитовано 25 вересня 2021.
- ↑ Зведений каталог метричних книг що зберігаються в державних архівах України т.4, ст (українська) . Український науково-дослідницкий інститут архівної справи та документознавства. Архів оригіналу за 25 вересня 2021. Процитовано 25 вересня 2021.
Література
ред.- Коцюба Віктор, Коцюба Ольга, Міщенко Олександр. «Під покровом Святого Харлампія» Історико-краєзнавчиі нариси.— Броварі: Українська ідея.—2007.—280с. (Села Сеньківка, Перегуди, Велика Стариця, Мала Стариця.) ISBN 966-8126-72-6.
Див. також
ред.Джерела
ред.- Мала Стариця на сайті Верховної Ради України[недоступне посилання з квітня 2019]
- Адміністративно-територіальний устрій Київської області