Мальборкське воєводство
Ма́льборкське воєво́дство (лат. Palatinatus Marienburgensis, пол. Województwo malborskie) — адміністративно-територіальна одиниця Королівства Польського та Корони Польської в Речі Посполитій. Існувало в 1466—1772 роках. Створене на основі земель Тевтонського ордену. Входило до складу Великопольської провінції. Належало до регіону Королівська Пруссія. Розташовувалося в західній частині Речі Посполитої, на заході Королівської Пруссії. Головне місто — Мальборк. Очолювалося мальборкськими воєводами. Сеймик воєводства збирався у містечку Штум. Мало представництво із 3 сенаторів у Сенаті Речі Посполитої. Складалося з 4 повітів. Станом на 1772 рік площа воєводства становила 2096 км²[1]. Ліквідоване 1772 року під час першого поділу Речі Посполитої. Територія воєводства увійшла до складу провінції Західна Пруссія королівства Пруссія.
Мальборкське воєводство | |||
---|---|---|---|
| |||
Адм. центр | Мальборк | ||
Країна | Корона Королівства Польського | ||
Регіон | Великопольська провінція | ||
Населення | |||
- повне | |||
Площа | |||
- повна | 2096 км² | ||
Дата заснування | 1466 | ||
Дата ліквідації | 1772 | ||
| |||
|
Повіти
ред.Примітки
ред.- ↑ Pawiński, Adolf. Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym [Архівовано 1 березня 2014 у Wayback Machine.]. — Warszawa: Gebethner i Wolff, 1883. — T. 1: Wielkopolska.
Джерела
ред.- Gloger, Zygmunt. Województwo Malborskie [Архівовано 27 вересня 2013 у Wayback Machine.] // Geografia historyczna ziem dawnej Polski. — Kraków, 1903.