Мальборо-хаус
Мальборо-хаус, також Мальборо-гауз (англ. Marlborough House) — особняк на Пелл-Мелл, побудований в перші роки XVIII століття батьком і сином Ренами для Сари Черчилль — найближчої подруги і конфідантки королеви Анни, зі східного боку Сент-Джеймського палацу. Протягом століть служив лондонською резиденцією її нащадків, які носили титул герцогів Мальборо.
| Мальборо-хаус англ. Marlborough House | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Південний фасад Мальборо-гауса | ||||
  Мальборо-хаус Мальборо-хаус (Англія) | ||||
| Країна | Англія | |||
| Територіальна одиниця | Вестмінстер  | |||
| Місцезнаходження | St James'sd | |||
| 51°30′18″ пн. ш. 0°08′09″ зх. д. / 51.505° пн. ш. 0.13583333333333° зх. д. | ||||
| Стиль | георгіанська архітектура | |||
| Архітектор | Крістофер Рен | |||
| Засновник | Sarah Churchill, Duchess of Marlboroughd | |||
| Час заснування | 1711 | |||
| Сучасний стан | реєстрова будівля I ступеняd[1] | |||
| Розташування | Пел-Мел | |||
| Власник | Корона | |||
| Сайт | thecommonwealth.org/marlborough-house  | |||
 | ||||
 Мальборо-хаус у Вікісховищі | ||||
На початку XIX століття принц-регент Георг IV придбав його в казну і запланував до зносу. Майбутній Едуард VII, проживаючи тут в 1860-і роки, провів капітальний ремонт та розширив будівлю (зокрема, сюди були перенесені з Гринвіцького Квінс-гауса плафони Ораціо Джентілескі). Після смерті в 1936 році його сина, Георга V, в Мальборо-гаусі оселилася королева-вдова Марія Текська, а після її смерті в 1953 році палац був переданий у розпорядження секретаріату Співдружності націй.
Примітки
ред.- ↑ National Heritage List for England
Посилання
ред.- Мальборо-гаус на сайті Секретаріату Співдружності [Архівовано 18 травня 2012 у Wayback Machine.]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Мальборо-гаус
