Мамалига Анастасія Іванівна
Анастасі́я Іва́нівна Мамали́га (31 липня 1940, Трипілля Київської області — 21 травня 2023, Київ) — український мовознавець, доктор філологічних наук, професор кафедри мови та стилістики Інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка (з 1989).
Анастасія Іванівна Мамалига | ||
---|---|---|
Професор А. І. Мамалига в кулуарах 18-ї конференції «Мова. Суспільство. Журналістика». Київ, 2012 рік | ||
Народилася | 31 липня 1940 Трипілля, Київська область УРСР, | |
Померла | 21 травня 2023 (82 роки) Київ | |
Місце проживання | Київ | |
Країна | Україна | |
Національність | українка | |
Діяльність | мовознавиця | |
Alma mater | Київський національний університет імені Тараса Шевченка | |
Галузь | мовознавство, текстознавство | |
Заклад | Інститут журналістики КНУ імені Тараса Шевченка | |
Вчене звання | професор | |
Науковий ступінь | доктор філологічних наук | |
Відома завдяки: | заснуванню та проведенню щорічної міжнародної науково-практичної конференції з проблем функціонування й розвитку української мови | |
Нагороди |
Життєпис
ред.Народилася в Трипіллі на Київщині в родині службовців. Батько був керівником будівельного підприємства, мати — директоркою дитячого будинку. Після повернення з евакуації сім’я деякий час мешкала в Харкові, потім переїхала до Києва, де Анастасія в 1957 році закінчила із золотою медаллю середню школу № 117 імені Лесі Українки.
Навчалася в Київському педагогічному інституті на факультеті мови та літератури (1957—1960). Закінчила філологічний факультет Київського університету (1960—1963), аспірантуру (1968), докторантуру (1984) Київського університету.
Кандидатська дисертація на тему «Лексика праці й професій у мові М. Горького» (1969), докторська дисертація «Закономірності системно-структурної організації публіцистичного тексту» (1988).
Стажувалася в Інституті мовознавства ім. О. Потебні АН України (1984, 1990).
У 1963—2015 роках працювала в Київському університеті:
- 1963–65 — старший лаборант загальнонаукового факультету,
- 09.1968-04.1969 — молодший науковий співробітник філологічного факультету (група слов'янської філології),
- 1969–71 — в. о. доцента кафедри російської мови філологічного факультету;
- 04.1971-02.1989 — доцент факультету журналістики,
- з 09.1989 — професор кафедри стилістики (тепер кафедра мови та стилістики) Інституту журналістики КНУ.
Викладала навчальні курси та дисципліни: «Мова ЗМІ», «Сучасна українська мова», «Українська мова у ЗМК» («Українська мова у професійному спілкуванні») та ін., для магістрантів — «Науковий практикум», «Педагогічна майстерність». Читала спецкурс «Соціальні комунікації і сучасні проблеми топоніміки».
Підготувала п'ятьох молодих науковців до захисту дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата наук.
Похована на Берковецькому кладовищі (ділянка 119).
Наукові інтереси і праці
ред.Сфера наукових інтересів: структура тексту, мовні стилі та жанри, лексикографія, журналістське текстознавство, стилістика, наукове редагування, медіалінгвістика.
Опублікувала понад 160 праць, серед яких 2 монографії, підручники, 2 посібники, зокрема:
- Структура газетного текста. Киев, 1983;
- Сучасна українська мова: Підручник (у співавт.). Київ, 1991;
- Анализ структуры публицистического текста: Учебное пособие. Киев, 1992.
- Сучасна українська мова. Синтаксис: Підручник (у співавт.). Київ, 1994;
- Словники сучасної мовної практики (у співавт.). Київ, 1996;
- Сучасна українська мова: Підручник для студентів гуманітарних спеціальностей вищих закладів освіти (у співавт.). Київ, 1997, перевидано в 2000, 2001, 2005, 2008;
- Нариси про текст. Теоретичні питання комунікації і тексту: Монографія (у співавт.). Київ, 1998.
Організація конференцій
ред.У 1994 році зусиллями професора Анастасії Мамалиги й доцента Ольги Пазяк було започатковано проведення міжвузівської (згодом — міжнародної) науково-практичної конференції з питань функціонування та розвитку української мови в засобах масової комунікації. Відтоді ці конференції на базі Інституту журналістики КНУ проходять щороку (з 2010 — під постійною назвою «Мова. Суспільство. Журналістика»). Професор А. І. Мамалига протягом 1994 — 2015 років була головою (згодом — співголовою) їх організаційних комітетів.
Громадська діяльність
ред.Член президії ради ветеранів війни та праці Київського університету. Упродовж багатьох років очолювала раду ветеранів Інституту журналістики КНУ.
Відзнаки
ред.- Орден «За заслуги» ІІІ ступеня (2005)
- Медаль «Ветеран праці. За довгорічну сумлінну працю»
- Знак «Ушинський К. Д.» (2009)
- Почесна відзнака Київської міської державної адміністрації (2003)
- Відзнака Вченої ради КНУ ІІІ ступеня (2009)
- Почесні грамоти Київського університету (1974, 1977, 1987)
- Почесна грамота Національної спілки журналістів України (1995)
Посилання
ред.- І. М. Забіяка (2013). Мамалига Анастасія Іванівна. Архів оригіналу за 9 червня 2017. Процитовано 11 січня 2017.
- Мамалига Анастасія Іванівна. rada.gov.ua. Архів оригіналу за 13 січня 2017. Процитовано 11 січня 2017.
- А. І. Мамалига на сайті Віртуальний музей Інституту журналістики КНУ [Архівовано 24 липня 2020 у Wayback Machine.]
- Сайт кафедри мови та стилістики ІЖ КНУ, розділ «Про кафедру» [Архівовано 1 вересня 2019 у Wayback Machine.]
Література
ред.- Тоцька Н. Від форми до змісту // Журналіст України. 1983. № 10.
- Єлісовенко Ю. П. Учений, педагог, академічний оратор // Наукові записки Ін-ту журналістики КНУ імені Тараса Шевченка. 2001. Т. 4.
- Наукові читання Інституту журналістики. Присвячено 70-літтю від дня народження А. І. Мамалиги. 31 липня 2010 р. / Упоряд. І. М. Забіяка; За ред. В. В. Різуна. Київ, 2011. Вип. 17.
- Наталія Шумарова. Слово пошани і вдячності (з нагоди ювілеїв професорів Анастасії Мамалиги й Олександра Пономарева) / Збірник матеріалів XVIII міжнародної науково-практичної конференції з проблем функціонування та розвитку української мови «Мова. Суспільство. Журналістика» (на пошану професорів А. І. Мамалиги та О. Д. Пономарева з нагоди ювілеїв) (Київ, 6 квітня 2012). Київ, 2012.