Манастирський Антін Іванович
Анті́н Іва́нович Манасти́рський (2 листопада 1878, Завалів — 15 травня 1969, Львів) — український художник-живописець і графік. Батько Вітольда Манастирського.
| Манастирський Антін Іванович | |
|---|---|
| Народився | 2 листопада 1878 Завалів |
| Помер | 15 травня 1969 (90 років) Львів |
| Поховання | Личаківський цвинтар |
| Громадянство | .svg){kind=small} Австро-Угорщина →  ЗУНР → .svg){kind=small} УНР → .svg){kind=small} II Польська Республіка →  СРСР |
| Місце проживання | Львів |
| Діяльність | художник |
| Alma mater | Краківська академія мистецтв  |
| Жанр | портрет |
| Брати, сестри | Манастирський Витовт Іванович |
| Діти | Манастирський Вітольд Антонович |
| Нагороди |  |
Біографія
ред.Антін Манастирський народився в селі Завалів, нині Підгаєцького району Тернопільської області в сім'ї поштового урядовця. З дитинства виховувався у атмосфері духовності та любові до рідного краю. Особливе значення для маленького Антона мала народна пісня, яка запала в серце майбутнього художника. Довгі роки життя пісня супроводжувала і надихала митця творити.
Освіту здобував у Станиславівській вищій реальній школі[1], Львівській художньо-промисловій школі, а згодом у Краківській академії красних мистецтв.
У 1900-му році «Товариство для розвою руської штуки», членом якого був Антін Манастирський, влаштувало виставку його перших живописів. З того часу в Антона Івановича розпочалося активне творче життя. Він малює цілу галерею високодуховних творів — пейзажі, тогочасну злободенну дійсність, картини з історії народу, сатиру тощо. Жив і працював у Львові. Серед його учнів зокрема Володимир Воронюк.
Помер 15 травня 1969 року. Похований у родинному склепі на Личаківському цвинтарі (поле № 5).[2]
Творчість
ред.У своїх полотнах переважно зображував народнопісенну творчість. Сам художник писав: «Все життя я мріяв, щоб думи мої, які я втілював у своїх картинах, були близькі і зрозумілі народові». Пісня та поезія були джерелом натхнення Антона Манастирського, про що свідчать численні твори, позначені виразним впливом народного мелосу. У творчій спадщині художника є низка картин, назвами яких стали рядки народних пісень. Також доробок митця складають численні портрети та пейзажі.
- «Ой під гаєм, гаєм»,
- «Засвіт встали козаченьки»,
- «Портрет матері»,
- «Паламар»,
- «Запорожець»,
- «На водопої»,
- «Ой там, під горою»,
- «На могилі»,
- «В таборі Кармелюка»,
- «Прощавайте, товариші»,
- «Вчора і сьогодні»,
- «Розвідники»,
- «Загибель товариша»
та інші.
Намалював головні ікони для іконостасу і бічних престолів для церкви Вознесіння Господнього УГКЦ села Тетевчиці Радехівського р-н.Львівської обл. в 1927р.
Намалював іконостас до ц. св. Андрія на Варшавській 38 у Львові у 1932-1936 рр.
.Художник ілюстрував численні книжки, зокрема, «Милу книжечку» (1925 р.) Іванни Блажкевич. Значний доробок А. Манастирського (понад 2000-і) складають роботи, присвячені духовному мистецтву. У національному заповіднику «Давній Галич» є відреставрована Успенська церква, іконостас якої виконав Манастирський. Також його авторства ікони іконостасу у Літятині на Бережанщині (1939).[3]
Сьогодні роботи митця зберігаються у музеях Львова, Києва, Полтави, Дніпра, Миколаєва, Зібранні (колекції) образотворчого мистецтва Градобанку та у інших приватних колекціях.
Вшанування, визнання
ред.
- 1978 року на будинку на вулиці Кармелюка, 9 у Львові, де у 1941—1969 роках мешкав Антін Манастирський, було встановлено меморіальну таблицю авторства скульптора Еммануїла Миська.[4]
- На честь художника названо вулиці у Тернополі, Бережанах, Львові.
- у 1953 році йому було надано звання заслуженого діяча мистецтв УРСР, 1957 році — народного художника України.
Примітки
ред.- ↑ Бондарев І., Головатий М. Слідами старого Станиславова. Реальна школа. Івано-франківський портал новин «Репортер». Процитовано 6 липня 2023.
- ↑ Криса Л., Фіголь Р. Личаківський некрополь. — Львів, 2006. — С. 275. — ISBN 966-8955-00-5.
- ↑ Антон Манастирський — український живописець, графік, народний художник України. Архів оригіналу за 28 червня 2016. Процитовано 22 травня 2015.
- ↑ Львів. Туристичний путівник. — Львів : Центр Європи, 2004. — С. 355. — ISBN 966-7022-09-9.
Література
ред.- Манастирський Антін // Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3. — Т. 4. — С. 1458—1459.
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985. — Том 6. — С. 342.
- Островський Г. Антон Іванович Манастирський. — К., 1958.
- Антон Манастирський. Фотоальбом. — К., 1980.
- Манастирський А. І. По Франковій дорозі. (Спогади художника про зустріч з письменником) // Живі традиції. — К., 1985. — С. 112—113.
- Антін Манастирський (1878—1969) — укр. живописець, народн. художник України // Лупій Г. Львівський історико-культурний музей-заповідник «Личаківський цвинтар»: Путівник. — Львів, 1996. — С. 267.
- Батіг М. Волошки в житі: До 100-річчя від дня народження А. Манастирського // Жовтень. — 1988. — № 10. — С. 129—130.
- Герета І. Художники Тернопільщини кінця XIX—ХХ ст.: Антін Манастирський // Тернопіль. — 1994. — № 2 — 3. — С. 4—5.
- Гриб А. Славним землякам [Виставка до 110-річчя А. І. Манастирського і М. І. Паращука] // Вільне життя. — 1988, 31 груд.
- Молчанова Л. Утверджуючи красу життя: (Творчість А. Манастирського) // Образотворче мистецтво, 1988. — № 5. — С. 14—16.
- Мистецтво живопису на західноукраїнських землях (Творчість художника А. Манастирського) // Жаборюк А. А. Український живопис останньої третини XIX ст.—поч. XX ст. — К., 1990. — С. 268—276.
- Натхненний співак Карпат: До 120-річчя від дня народження Антіта Манастирського // Календар знаменних і пам'ятних дат’ 98. — К., 1998. IV кв. — С. 20—26.
- Рубан В. Український портретний живопис другої половини XIX — початку XX ст. — К.: «Наукова думка», 1986.
- Теліщук Г. Я мріяв, щоб думи мої були близькі народові // Свобода. — 1998, 12 грудня. (Славетні імена)
- Савак Б. Щедра палітра земляка: (До 110-річчя від дня народження А. І. Манастирського) //Вільне життя. — 1988. — 2 листопада.
- Манастирські — укр. живописці: Батько і син. Антін Іванович М. (02. 11. 1878—15. 05. 1969) //Митці України: Енциклопед. довідник. — К., 1992. — С. 385.
- Манастирський В. Благословляв красу України: У Львові відкрито художньо-меморіальний музей Антіна Манастирського //За вільну Україну. — 1991. — 13 квітня.
- Сивобородько М. Вшанували пам'ять земляка: (У Бережан. краєзнав. музеї відбувся літ.-мистецький вечір, присвяч. 110-й річниці А. Манастирського) //Вільне життя. — 1989. — 12 березня.
- Я. Вільшенко [[https://web.archive.org/web/20151125091550/http://uartlib.org/allbooks/dityachi-knigi/ya-vilshenko-chervona-shapochka/ Архівовано 25 листопада 2015 у Wayback Machine.] Червона шапочка]. — Львів, Світ дитини, 1921. Ілюстрації Антіна Манастирського.
- Осип Маковей Пригоди горобчика [Архівовано 25 листопада 2015 у Wayback Machine.]. — Львів, Світ дитини, 1922. Ілюстрації Антіна Манастирського.
Посилання
ред.- Манастирський Антон Іванович [Архівовано 28 серпня 2021 у Wayback Machine.] // ЕСУ
- Манастирський Антон Іванович // Шевченківська енциклопедія: — Т.4:М—Па : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський.. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2013. — С. 57-58.
- Манастирський Антін [Архівовано 14 вересня 2020 у Wayback Machine.] // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Буенос-Айрес, 1960. — Т. 4, кн. VII : Літери Ле — Ме. — С. 909. — 1000 екз.