Вікіпедія

Марися Нікітюк

українська кінорежисерка та сценаристка
Немає перевірених версій цієї сторінки; ймовірно, її ще не перевіряли на відповідність правилам проекту.
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Нікітюк.

Марися Юріївна Нікітюк (нар. 26 жовтня 1986(19861026), Київ[1]) — українська сценаристка та режисерка короткометражних і повнометражних фільмів.

Марися Нікітюк
Дата народження26 жовтня 1986(1986-10-26) (38 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Місце народженняКиїв, Українська РСР, СРСР Редагувати інформацію у Вікіданих
Громадянство Україна Редагувати інформацію у Вікіданих
Професіясценаристка, кінорежисерка Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materІнститут журналістики КНУ імені Тараса Шевченка (2007) Редагувати інформацію у Вікіданих
Член уНаціональна спілка кінематографістів України Редагувати інформацію у Вікіданих
IMDbID 6071898 Редагувати інформацію у Вікіданих
q: Висловлювання у Вікіцитатах
Марися Нікітюк у Вікісховищі

Життєпис

ред.

Закінчила у 2007 році Київський національний університет ім. Тараса Шевченка, Інститут журналістики. У 2012 році отримала магістерський диплом із театрознавства Київського національного університету театру, кіно та телебачення ім. Карпенка-Карого з дипломною роботою про традиційний та сучасний японський театр.

Працювала журналісткою, публіцисткою, театральною критикинею, є авторкою серії новел, що виходили в літературному альманасі «Святий Володимир», а також п'єс «Дачі», «Ведмеді для Маші» та «Дівчачі радості», що були представлені у форматі читок на драматургічних проєктах ЛСД (Лабораторія Сучасної Драми в Києві при ГогольФесті) та на київському драматургічному фестивалі «Тиждень актуальної пєси». «Ведмеді для Маші» отримали перше місце львівського драматургічного конкурсу Драма.ua (від театрального фестивалю «Драбина») 2010 року. Авторка оповідань «Здохни. Історія кохання», «Кавасакі Ніндзя», «Бібліотеки ненаписаних книжок», «Міф», «Суки».

Засновниця театрального порталу Teatre.com.ua, де з 2007 по 2012 рік писала про український та міжнародний театр. З 2007 року працювала театральною критикинею та публіцисткою для журналів «ШО», «Timeout», «Личности Украины», газети «24», «ТОП-10», «Український тиждень», Polit.ua та «Українська Правда. Життя». У 2011 році виступила співорганізаторкою та співзасновницею (з Наталією Ворожбит та Андрієм Маєм) драматургічного міжнародного фестивалю «Тиждень актуальної п'єси».

2014 — Лекції про кінорежисерів в проєкті «Свет» нічний клуб Closer: про Бела Тарра, про Алекса ван Вармердама.

2014 Компанія UDP на Одеському міжнародному кінофестивалі нагородила проєкт повнометражного фільму «Коли падають дерева» за найкращий пітчинг. Режисерка, сценаристка.

Брала участь у кінопроєкті «Україно, goodbye!», є авторкою сценаріїв до короткометражних фільмів: «Ґауді», «Алкоголічка», «Янгол смерті», «Листопад». Авторка сценаріїв: «Сашинька», «Мама-попінз», «Ахулі», «Коли падають дерева», «Чума», «Посилка», «Яблука», «В деревах», «Мандрагора». Пише кіносценарії, новели, повісті, п'єси.

Повнометражні проєкти: «Коли падають дерева», «Сансара. Сон метелика», «Брат Олень»

Фільми за сценаріями Нікітюк брали участь у престижних міжнародних фестивалях у Локарно, Клермон-Феррані, у «Золотому абрикосі», Одеському МКФ та інших. Вигравали нагороди.

У квітні 2016 року світ побачила «Безодня (історії судного дня)» — перша книга прози у «Видавництві Анетти Антоненко». «Безодня[2]» — це 10 оповідань-катастроф, що описують як загибель внутрішніх світів, розлади психології людей, їх моральне падіння, так і колапси цілих систем і всесвітів, у яких ми живемо. Скріплені одночасно нетривіальною жорстокістю, кривавістю та безмежною любов'ю, оповідання звучать в унікальній тональності «поетичного трешу». Основним центром всіх історій є погляд на природу людини в нових обставинах, в обставинах українського суспільства та сучасного світу загалом. А основним питанням є — чи заслуговує такий світ на життя? Кожна з новел — це історія судного дня, де крізь абсурдуючу реальність, зрешечену метафорами, чітко постає оточуючий нас світ, що кожної митті дедалі більше зривається з ланцюга.

До друку готується: «Книга баванок, або Історії чарівного Тойто» — книга для дітей у видавництві «Glowberry»

У травні 2016 року сценарій до фільму «Коли падають дерева», написаний Нікітюк, став переможцем 10 сесії ScripTeast Award, який проводили під час Каннського кінофестивалю.[3][4][5] В український обмежений кінопрокат фільм «Коли падають дерева» вийшов 13 вересня 2018 року.

Лауреатка Міжнародної літературної премії імені Олеся Ульяненка 2016 року за роман «Безодня».[6]

30 січня 2021 року розпочалося фільмування повнометражного драматичного фільму «Я, Ніна», сценаристкою та режисеркою якого стала Нікітюк.[7]

Фільмографія

ред.

Повнометражні фільми

ред.

Короткометражні фільми

ред.

Проєкти

ред.

Громадська позиція

ред.

У червні 2018 записала відеозвернення на підтримку ув'язненого у Росії українського режисера Олега Сенцова[8]

Примітки

ред.
  1. ↑ «Арґумент-Кіно»: Марися Нікітюк: «Коли падають дерева». 25.11.2016. Архів оригіналу за 11 травня 2017. Процитовано 14 травня 2017.
  2. ↑ «Видавництво Анетти Антоненко». anetta-publishers.com. Архів оригіналу за 15 червня 2016. Процитовано 15 травня 2016.
  3. ↑ Українська режисерка Марися Нікітюк одержала нагороду за сценарій у Каннах. Архів оригіналу за 21 травня 2016. Процитовано 20 травня 2016.
  4. ↑ Марися Нікітюк про ScripTeast Award: «Це бажана, але неочікувана нагорода». Архів оригіналу за 24 червня 2016. Процитовано 25 травня 2016.
  5. ↑ Запуск у виробництво ігрового повнометражного фільму Марисі Нікітюк «Коли падають дерева». Архів оригіналу за 3 червня 2016. Процитовано 20 травня 2016.
  6. ↑ Марися Нікітюк отримала літературну премію імені Олеся Ульяненка за роман «Безодня» // Портал Detector Media. 17.09.2016. Архів оригіналу за 11 травня 2017. Процитовано 14 травня 2017.
  7. ↑ «Я, Ніна»: стартували зйомки драматичного фільму. cinema.in.ua. 2020-02-02. Архів оригіналу за 4 березня 2021. Процитовано 5 березня 2021.
  8. ↑ Sentsov 85. YouTube. Free Sentsov. 15 червня 2018. Процитовано 3 червня 2021.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)

Посилання

ред.
 
Вікіцитати містять висловлювання від або про: Марися Нікітюк
  Це незавершена стаття про кінематографіста чи кінематографістку.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wiki.x.io/wiki/Марися_Нікітюк