Марка (значення)

Марка (від давн.в-нім. marke) може означати:

Знак оплати зборів

Марка — знак оплати поштових, гербових і т. ін. зборів у вигляді маленького чотирикутного папірця з зазначеною на ньому ціною та певним зображенням:

• Марка (бона) (нім. Marke) — інакше бона, монетоподібний чеканний знак, що правив квитанцією чи ордером на отримання або оплату, а також опізнавальним чи контрольним знаком.
• Марка (поштова) (нім. Marke) — поштовий або гербовий знак різної вартості, свідчення сплати державного збору.
• Марка акцизного збору — спеціальний знак, яким в Україні маркуються алкогольні напої та тютюнові вироби.

Знак на виробах

Знак, клеймо на виробах, товарах із зазначенням місця їх виготовлення, якості тощо.

• Знак для товарів і послуг (торгова марка) — позначення, за яким товари та послуги одних осіб відрізняються від товарів та послуг інших осіб.
• Видавнича марка — фірмовий знак видавництва чи друкарні (приватних чи державних), спеціалізованих на створенні книг та періодичних видань тощо.
• Бренд (Марка) — фірмовий знак виробника, фабрична марка, близьке, але не тотожне поняття з популярним сучасним терміном Бренд (англ. brand), що є ширшим поняттям, наприклад, стосовно автомобілів брендом буде компанія-виробник, тоді як під маркою розумітимемо окремий серійний ряд.

Сорт, тип виробу

Марка — сорт, тип виробу, товару:

• Марка — синонім до слів тип, різновид, сорт, зазвичай, по відношенню до продуктів і виробів. Наприклад, «марка сталі».

Грошова одиниця

• Марка (вагова і грошова одиниця) (англ. marca) — вагова і грошова одиниця у середньовічній Англії, Франції та Шотландії.
• Німецька марка (нім. Mark) — німецька марка, колишня грошова одиниця Німеччини.
• Фінляндська марка (фін. markka) — фінляндська марка, колишня грошова одиниця Фінляндії.
• Польська марка (пол. marka polska) — польська марка, колишня грошова одиниця Польщі.

Політологія

• Марка (політологія) (буквально — «кордон, рубіж, прикордонна зона») — за Середньовіччя в Західній Європі феодальний округ у вигляді об'єднання селянських дворів, у якому кожна певна частка орної землі спочатку перебувала в особистій власності індивідуального селянського господарства (алод), а пасовиська, ліси, сіножаті та інші неподільні землі, угіддя (альменда) залишалися спільною власністю. Після переходу майже всіх земель до феодалів марка припинила своє існування. В 10—12 століттях за Ельбою і на Дунаї численні марки були утворені на захоплених у слов'ян землях (Майсенська марка, Лужицька та інші). З розвитком феодальних відносин більшість марок стала ядром великих феодальних князівств. Марка — територія, у Франкській державі VIII—ІХ століть, в середньовічній Німеччині та Австрії прикордонний укріплений адміністративний округ на чолі з маркграфом (великим феодалом в середньовічній Німеччині з особливими правами голосу при дворі короля, чиї земельні володіння звалися «маркою».)
  • Іспанська марка — за Середньовіччя низка формально самостійних державних утворень по лінії Піренеїв, які були залежними від Франкського королівства, і стали першим плацдармом Реконкісти.
  • Уккермарк
  • Майсенська марка
  • Лужицька марка
  • Північна марка

Інше

• Марка геодезична
• Марка маркшейдерська
• Нівелірна марка
• Марка (морська справа)
• Вантажна марка
• Marca — іспанська спортивна газета.
• Марка (Сомалі) — місто в Сомалі.
• Марка (народ) — інакше Мара́ка́, субетнос у складі сонінке на північному заході Малі.

Див. також

• Марк (значення)
• mark

Посилання

• Марка [Архівовано 6 лютого 2017 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2001. — Т. 3 : К — М. — 792 с. — ISBN 966-7492-03-6.