Маркусь Василь Васильович
Васи́ль Ма́ркусь, Василь Васильович Ма́ркусь (27 грудня 1922, с. Бедевля, тепер Тячівський район, Закарпатська область — 15 жовтня 2012, Чикаго, США) — український науковець, публіцист, журналіст, пластовий і громадський діяч української діаспори в США. За фахом — юрист і політолог. Викладав політичні науки в університеті ім. Лойоли (Чикаго), дійсний член Національної академії наук України. Чоловік Дарії Маркусь.
| Василь Ма́ркусь | |
|---|---|
 | |
| Псевдо | Василь Марко |
| Народився | 27 грудня 1922[3][2] Бедевля[2] |
| Помер | 15 жовтня 2012[1][2] (89 років) Чикаго[2] |
| Країна |  США |
| Діяльність | журналіст, публіцист, політолог, педагог, правник |
| Галузь | публіцистика[4], журналістика[4], політологія[4] і педагогіка[4] |
| Науковий ступінь | доктор права[2] (1956) |
| Знання мов | українська[4] |
| Членство | НАНУ |
| У шлюбі з | Дарія Маркусь[2] |
| Військова служба |  Українська держава (1941) ОУН |
Член редколегії 11-томної «Енциклопедії українознавства», головний редактор 7-томної «Енциклопедії української діяспори».
Життєпис
ред.Народився Василь Маркусь (до 1945 року — Маркуш) 27 грудня 1922 року в селі Бедевля в селянській родині.
Під час навчання в народній школи в рідному селі вступив до Пласту, був провідником гуртка «Чумаки», редактором курінної газети «Ватра». Закінчив Хустську гімназію. У травні 1942 року був заарештований, а в липні засуджений військовим судом до п'яти років ув'язнення за участь в українському молодіжному підпіллі на Закарпатті. Після звільнення з тюрми в 1943 році вчився на філологічному факультеті Будапештського університету, студіював лінгвістику. В листопаді 1944 року був учасником Першого з'їзду народних комітетів Закарпатської України, підписував Маніфест про возз'єднання Закарпаття з Україною. У 1945 році виїхав до Німеччини. Згодом проживав також у Швейцарії, Франції, Чикаго (США).
Брав активну участь у громадському житті. Обіймав посаду голови Центрального союзу українського студентства (1952–54). Був членом Закордонних частин ОУН, а згодом став заступником голови політичної ради ОУН (за кордоном), член закордонного представництва УГВР, співзасновник Товариства української студіюючої молоді ім. М. Міхновського, редактор журналу «Фенікс» (до 1954).
Вивчаючи право і політичні науки, здобув науковий ступінь доктора наук. Видав цілий ряд наукових праць. У зарубіжній науковій пресі видрукував понад 200 оглядів, статей, рецензій. Був співредактором журналу «Український самостійник» (Мюнхен), членом редколегії «Енциклопедії української діаспори» (Чикаго — Київ), а з 1993 року — співредактор журналу «Українська діаспора» (Київ).
Помер 15 жовтня 2012 року[5]
Праці
ред.Відомі його праці «Закарпаття в енциклопедії українознавства», «Політична і державно-правова еволюція українського Закарпаття» та ін.
Є автором передмови до праці Мирослава Трухана «Українці в Польщі після Другої світової війни, 1944—1984 / Передмова: Василь Маркусь. — Ню Йорк; Париж; Сидней; Торонто, 1990. — XII + 404 с.», яка становить Том 208 Записок Наукового товариства імені Шевченка.
У 1995 в Ужгороді у видавництві «Ґражда» побачила світ поетична збірка Василя Маркуся (псевдонім Василь Марко) «Спомин» (літературні спроби — публікації 40-х років).
Цей розділ потребує доповнення. |
Цитати
ред.Як представник першої хвилі українських емігрантів пан Маркусь радить не покладатися лише на закордонне українство у справі розбудови незалежності держави, оскільки сьогоднішня діаспора вже інша:
|
Я бачу це по своїх дітях. Вони інакше думають. Це прагматичні люди, які практично дивляться на свою кар'єру, на своє ставлення до України. Україна для них — це земля батьків, якій варто симпатизувати. Але це не їхня країна.
Така доля усіх еміграцій, і ми маємо ставитися до цього з розумінням. Україну повинні будувати українці в Україні. |
|
Примітки
ред.- ↑ а б Помер ВАСИЛЬ МАРКУСЬ — Інститут історії України НАН України.
- ↑ а б в г д е ж колектив авторів Енциклопедія сучасної України — Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001. — ISBN 966-02-2075-8
- ↑ Бібліотека Конгресу — Library of Congress.
- ↑ а б в г д Чеська національна авторитетна база даних
- ↑ Помер ВАСИЛЬ МАРКУСЬ [Архівовано 26 березня 2013 у Wayback Machine.].
Джерела та література
ред.- О. О. Ковальчук. Маркусь Василь Васильович // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 6 : Ла — Мі. — С. 529. — ISBN 978-966-00-1028-1.
- Маркусь Василь Васильович [Архівовано 9 вересня 2019 у Wayback Machine.] // Електронна бібліотека Україніка
Посилання
ред.- Маркусь Василь Васильович // Україна в міжнародних відносинах. Енциклопедичний словник-довідник. Випуск 5. Біографічна частина: А-М / Відп. ред. М.М. Варварцев. — К.: Ін-т історії України НАН України, 2014. — с.296-297
- Маркусь (Маркуш) В. В. [Архівовано 16 січня 2017 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2001. — Т. 3 : К — М. — С. 585. — ISBN 966-7492-03-6.
- ДІАСПОРА ПРО УКРАЇНУ
- А. І. Жуковський. Маркусь Василь Васильович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2018. — Т. 19 : Малиш — Медицина. — 687 с. — ISBN 978-966-02-8345-9.